Фото: Міністерство інфраструкти України
Станом на зараз у Мармуровому морі знаходиться більше 100 суден у режимі очікування і ще 30-40 суден — у Чорному морі. Середній дедвейт (завантаження) кожного судна становить 22-23 тис т. Загалом 1,5 млн т української агропродукції не можуть вчасно потрапити до пункту призначення.
Про це повідомив керівник Моніторингової групи Інституту Чорноморських стратегічних досліджень, головний редактор BlackSeaNews Андрій Клименко під час онлайн-брифінгу в «Укрінформ».
«До 18 вересня середній час затримок суден у черзі становив 2-2,5 доби, це нормальний час для даної процедури. У другій половині місяця середній час простою збільшився до 200 год. Максимум затримки судна становив 528 год, або 22 доби. І тенденція йде на збільшення», — коментує Андрій Клименко.
Експерт додає, що наслідоком заторів є простої суден, а це додкові витрати, зриваються терміни контрактів. Йде збій по всій логістичній мережі. Втрачається час та обсяги агропродукції, які б можна було експортувати.

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026

Потепління змінює карту культур у Європі: у Британії вирощують чай і канталупи

Зовнішній товарообіг України за 9 місяців поточного року склав майже $104,7 млрд.

Міністерство економіки та довкілля України визначило мінімально допустимі експортні ціни на сільгосппродукцію на жовтень 2026 року.

Обсяг експорту зернових і зернобобових культур з України у 2026/27 МР станом на 12 жовтня складає 5,7 млн т, що на 2,2 млн т, або 28% менше за показник минулого сезону.

Компанія Dragon Capital прогнозує 2 роки падіння валового внутрішнього продукту (ВВП) України.

На початку жовтня середньодобова передача зернових вагонів через західні залізничні прикордонні переходи України зросла на 56 одиниць порівняно з вереснем. Найбільше вагонів прямує до Польщі.

До 2022 року українська елеваторна інфраструктура значною мірою була побудована навколо експортної моделі: великі обсяги зерна концентрувалися в потужних комплексах і прямували до південних портів. Повномасштабна війна змінила цю логіку — зернові потоки стали менш передбачуваними, зросло значення західних областей, альтернативних експортних маршрутів та енергетичної автономності.

Фрахтові ставки на перевезення костерами з українських дунайських портів зросли через збільшення часу очікування проходження Сулінського каналу. Після закриття через негоду 26 вересня канал відновив роботу 3 жовтня, однак наразі лише для суден, що прямують на вихід.

За підсумками вересня було експортовано 2,4 млн т агропродукції, що становить 46% від потреби. З них зернових 1,4 млн т — це 38% від потенційно необхідного експорту.