З початку повномасштабного російського вторгнення в Україні укладено 17 тис. угод із сільгоспземлею загальною площею 29,7 тис. га. Найбільше земділянок продано у Кіровоградській та Вінницькій (по 3,4 тис. га), Полтавській (3,3 тис. га), Хмельницькій (3,2 тис. га) та Дніпропетровській областях (2,5 тис. га).
Про це повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства.
Відповідно до наведеної статистики, в Україні кількість угод із землею з 29 серпня до 5 вересня зросла на 17,4% порівняно з попереднім тижнем — до 1,35 тис. транзакцій. Водночас уточнюється, що за зазначений період сумарна площа реалізованих земельних ділянок збільшилася на чверть — до 2,49 тис. га з 1,99 тис. га за тиждень 22-29 серпня.
Загалом за період із 1 липня 2021 р. до 5 вересня 2022 р., протягом якого в країні функціонує ринок земель сільгосппризначення, відбулося 117,97 тис. транзакцій на земельні ділянки загальною площею 271,77 тис. га.
За даними відомства, минулого тижня щодня укладали в середньому 192 угоди із землею сільгосппризначення загальною площею 0,35 тис. га/добу, тоді як протягом тижня 22-29 серпня щодобові показники ринку землі становили в середньому 164 угоди загальною площею 0,2 тис. га/добу, за період 15-22 серпня — 198 угод на 0,69 тис. га, а за тиждень 8-15 серпня — 201 угода на 0,34 тис. га.
Ця цифра все ще суттєво нижча за показники до російського вторгнення: згідно з останніми довоєнними даними Мінагрополітики, за період 11-18 лютого в Україні щодня укладали в середньому 621 угоду із землею загальною площею 1,65 тис. га.
За сумарною площею проданих земельних ділянок сільгосппризначення лідирує Харківська область із показником 37,7 тис. га. За нею йдуть Дніпропетровська — 23,8 тис. га, Кіровоградська — 21,7 тис. га, Полтавська — 21,7 тис. га та Херсонська — 21,0 тис. га.

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

Для агробізнесу у прифронтових регіонах використання приватних земель для будівництва та утримання фортифікаційних споруд уже є практичною проблемою. Підприємство може мати належно оформлену власність або оренду, провести посівну, понести витрати на обробіток землі, але фактично втратити можливість користуватися всією ділянкою або її частиною.

Площа земель сільгосппризначення, щодо яких було укладено договори купівлі-продажу, у третьому кварталі 2026 року склала 43,7 тис. га, що на 18% менше порівняно з попереднім кварталом і на 15% менше показника аналогічного періоду минулого року.

Середня вартість гектара сільськогосподарської землі в Україні у вересні знизилася до 79 728 грн проти 80 326 грн у серпні. Водночас площа проданих ділянок уперше з березня зросла — до 17 347 га.

Обсяг сільськогосподарських земель, що раніше перебували під мораторієм і були залучені в обіг, в Україні станом на вересень становить 1,159 млн га.

У серпні вже немає заходу суден у порти Великої Одеси. З 1 по 12 серпня Україна експортувала 590 тис. т зерна, це 30% від потреби. Наразі близько 45% агроекспорту вивозиться залізницею, близько 45% — через Дунайський регіон, 10% — автомобільним транспортом.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.

Голова Фонду держмайна Дмитро Наталуха представив команді «Земельного банку» нового керівника — ним став Андрій Видиборець.

Можливість проведення позапланових заходів державного контролю за використанням та охороною земель в умовах воєнного стану частково відновлено в Україні.

Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру підбила підсумки діяльності у 2025 році та визначила ключові напрями роботи на наступний рік.

Слідкувати за оновленнями законодавства — необхідність для власника агробізнесу. Знання ставок податків, правил працевлаштування, особливостей перевірок, оформлення земельних ділянок та інших норм дозволяє скласти ефективну стратегію розвитку на 2026 рік. І, навпаки, ігнорування вимог закону та хаотичні дії підприємця шкодять бізнесу.