Скорочення земельних банків у власності агровиробників — це реакція бізнесу на економічні та безпекові реалії.
Таку думку висловив генеральний директор ВГО «Українська аграрна конфедерація» (УАК) Павло Коваль у коментарі Mind.
Зазначається, що згідно з даними Державного земельного кадастру, кількість юридичних осіб, які володіють масивами понад 100 га, скоротилася з 283 (на момент відкриття ринку у 2024 році) до 192 станом на сьогодні.
«Сьогодні економічна логіка визначається війною. Зменшення концентрації земельних наділів у власності — це не ознака слабкості й не доказ завершеної трансформації бізнесу. Це реакція аграрного бізнесу на воєнну невизначеність, обмежене фінансування та регіональні ризики», — пояснив Павло Коваль.
Водночас, на думку координатора земельного комітету «Українського клубу аграрного бізнесу» (УКАБ) Ігоря Лісецького, одним із ключових факторів таких змін є перехід аграрного бізнесу до інтенсивних технологій, де результат визначається не масштабом земельного банку, а ефективністю управління.
«Цифровізація й AgTech-інструменти дозволили менеджменту компаній чітко ідентифікувати нерентабельні активи — ділянки з низькою врожайністю або складним юридичним статусом, яких тепер готові позбуватися», — уточнює Лісецький.
Тож продаж частини земель стає не вимушеним кроком, а елементом оптимізації. Вивільнені кошти спрямовуються на інновації, модернізацію виробництва та зниження фінансового навантаження на бізнес.
Експерти пояснюють, що розширення земельного банку у власності означає вилучення значних ресурсів з обігу на десятиліття. В умовах воєнної економіки та високої волатильності ринків компанії дедалі частіше обирають інструменти, які забезпечують ліквідність і гнучкість.
У результаті агробізнес переходить до моделі фінансової мобільності — оренди замість власності. Замість того, щоб фіксувати капітал в активі з довгою окупністю, компанії інвестують у право користування землею. Це дозволяє зберігати високу ліквідність і швидко реагувати на ринкові виклики, зокрема пов’язані з війною: руйнуванням інфраструктури, необхідністю розмінування територій та логістичними обмеженнями.

«Покрова». Презентовано механізм страхування посівної від воєнних ризиків

Конкурентоспроможність, інновації та інвестиції: як бізнеси адаптуються до викликів

Від Дія.City до сучасного агровиробництва: технологічні виклики на TECHNOVATION

Осіння посівна кампанія в Україні пройшла в умовах критичного дефіциту оборотних коштів. Відбулося скорочення посівів на користь менш витратних весняних культур. Втім ситуація з весняною сівбою може стати більш критичною, якщо експорт повноцінно не відновиться.

В Україні щороку упродовж 2021–2025 років зростала кількість угод із відчуження земель та їхня загальна площа. У 2026 році ця тенденція призупинилася, проте активність на земельному ринку залишається стабільною.

Європейська комісія висунула пропозицію розробити особливі умови для інтеграції українського аграрного сектору — це перевірка реакції України та держав-членів блоку.

Для агробізнесу у прифронтових регіонах використання приватних земель для будівництва та утримання фортифікаційних споруд уже є практичною проблемою. Підприємство може мати належно оформлену власність або оренду, провести посівну, понести витрати на обробіток землі, але фактично втратити можливість користуватися всією ділянкою або її частиною.

Площа земель сільгосппризначення, щодо яких було укладено договори купівлі-продажу, у третьому кварталі 2026 року склала 43,7 тис. га, що на 18% менше порівняно з попереднім кварталом і на 15% менше показника аналогічного періоду минулого року.

Середня вартість гектара сільськогосподарської землі в Україні у вересні знизилася до 79 728 грн проти 80 326 грн у серпні. Водночас площа проданих ділянок уперше з березня зросла — до 17 347 га.

Нестача працівників існувала до повномасштабного вторгнення і, очевидно, залишатиметься після перемоги. Тому проблему дефіциту кадрів у агросекторі не розв’яже навіть спрощення умов для бронювання.

Сільгоспвиробники цього року значно повільніше сіють озимі культури, ніж зазвичай.

Особливим драйвером, який змінив структуру посівних площ, є воєнна ситуація.