У 2026 році під час фітосанітарного контролю на державному кордоні України було виявлено 4 випадки ввезення рослинницької продукції, зараженої регульованими шкідливими організмами. Такі вантажі підлягали знищенню.
Про це повідомляє Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
У відомстві зазначають, що фітосанітарний контроль імпортної продукції залишається одним із ключових інструментів захисту аграрного сектору та запобігання занесенню небезпечних карантинних організмів на територію України.
За даними служби, найпоширенішим порушенням під час імпорту є відсутність оригіналу фітосанітарного сертифіката. На такі випадки припадає близько 70% усіх виявлених порушень. Часто імпортери подають копії, скановані або нечитабельні документи, що суперечить вимогам законодавства.
Крім того, у 2026 році Держпродспоживслужба направила 48 запитів до національних організацій захисту рослин інших держав для перевірки автентичності фітосанітарних сертифікатів.
Серед інших типових порушень — використання сертифікатів із простроченим терміном дії, а також неналежне маркування продукції. У низці випадків була відсутня інформація про країну походження, виробника або найменування товару.
У службі наголошують, що у разі виявлення порушень вантажі затримуються для додаткової перевірки, а за підтвердження невідповідностей їх ввезення забороняється. Продукцію можуть повернути до країни-експортера або знищити.

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

На Одещині агровиробникам продемонстрували сучасні технології у зрошенні

Провідні аграрні та харчові асоціації України звернулася до прем’єр-міністра Сергія Корецького з проханням тимчасово адаптувати правила контролю за режимом праці та відпочинку водіїв вантажного транспорту до умов воєнного стану.

Компанія Maersk Ukraine з 1 вересня 2026 року змінює тарифи на контейнерні залізничні перевезення між українськими терміналами та польським портом Гданськ (DCT).

Уявімо типову ситуацію. Український експортер відвантажує партію соєвого шроту нідерландському покупцю. Контракт підписаний, документи в порядку, аналізи з акредитованої лабораторії на руках. На в’їзді в порт призначення партію зупиняє додатковий аудит на афлатоксин B1. Покупець перевіряє історію постачальника в GMP+ Company Database і не знаходить запису. Партія йде на даунгрейд: замість кормового каналу її продають у технічну переробку, з втратою кількох сотень доларів на тонні. Репутаційна шкода триватиме два-три сезони, поки трейдер відновлюватиме довіру.

За період 27 липня – 2 серпня 2026 року фахівці Держпродспоживслужби провели 11 783 аналізи відібраних зразків під час фітосанітарних процедур, моніторингу та обстежень. Також було оформлено 3 133 фітосанітарні сертифікати для експорту зернових і олійних культур.

ЄС оновлює правила імпорту продукції тваринного походження, і для українських експортерів це означає необхідність переглянути окремі виробничі процеси, системи простежуваності та підходи до підготовки документів для експорту до Європейського Союзу.

Туреччина з 4 серпня 2026 року посилює фітосанітарний контроль під час імпорту, експорту, реекспорту та транзиту рослин і рослинної продукції.

Кабінет Міністрів України затвердив Порядок проведення аудиту уповноважених лабораторій у сфері захисту рослин.

В Україні планують переглянути вартість послуг у сфері карантину рослин, зокрема — підвищити плату за проведення фітосанітарного огляду до економічно обґрунтованого рівня.