Аграрії України поки що використовують пестициди у сільгоспвиробництві, включно з тими, що заборонені «зеленим курсом» Європейського Союзу.
Про це розповіла координатор комітету захисту рослин асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) Ганна Каширіна у коментарі УНІАН.
«Поки що, на жаль, в нас використовуються ті діючі речовини, які заборонені у Євросоюзі. Найбільші наші агровиробники вже впроваджують біологічні засоби захисту, але потрібен перехідний термін. Україна рухається у Євросоюз. Ми напрацьовуємо законодавство у цьому напрямі», — додала вона.
Ганна Каширіна зауважила, що минулого року — у грудні — вже було прийнято євроінтеграційний закон про державне регулювання сфери захисту рослин, який запрацює через 3 роки.
«За цей час потрібно напрацювати нормативно-правові акти. Є ще один зареєстрований законопроєкт про засоби захисту рослин і добривні засоби, — продовжує експертка. — Але вже завтра відмовитися від традиційних систем захисту і різко перейти на препарати біологічного походження ми не зможемо. Нам потрібен на це перехідний період 5-10 років. І це не для того, щоб повністю перейти, а лише щоб відповідати вимогам ЄС. Це все стосується «Європейського зеленого курсу».
Водночас координатор комітету УКАБ зауважила, що ЄС зробив винятки для власних фермерів, якими ті успішно користуються, що й випливає зі статистики експорту та імпорту хімічних речовин.
«Виробникам у ЄС надаються спеціальні дозволи на використання заборонених препаратів. В Україні на гектар використовується в середньому десь 3 кг усіх пестицидів, що є серед європейських країн чи не найменшим показником. Це на сезон, щоб виростити певну культуру. У Європі може бути і вдвічі більше. І це із залученням заборонених речовин завдяки спецдозволам. Попри «зелений курс», в нас хімікатів використовують менше», — наполягає вона.

На Одещині агровиробникам продемонстрували сучасні технології у зрошенні

Zinka. Побачити виробництво зсередини

Святослав Вакарчук заспівав для аграріїв в полі під час жнив

Шведська сімейна компанія Kivik Musteri, яка об’єднує п’ять поколінь, розташована в одному з наймальовничіших і найбільш екологічно цінних регіонів південної Швеції — Естерлені. Її територія буквально занурена в ландшафт, сформований природою: поруч знаходяться затока Хано, національний парк Стеншувуд і власні яблуневі сади компанії.

Альтернативна логістика через Польщу та інші країни ЄС не повинна розглядатися лише як екстрений запасний варіант, а має бути довгостроковою метою.

Парша та альтернаріоз — небезпечні хвороби плодових культур. Тому сьогодні, коли погодні умови є сприятливими для патогенів, не варто чекати прояву симптомів ураження, а попередити інфікування за рахунок профілактичних обробок.

Чорноморські порти заблоковані вже понад місяць. Поточні умови експорту значно ускладнені порівняно з 2022 роком, адже триває збір врожаю, склади завантажені, а ціни на зерно значно нижчі. На думку експертів, така ситуація зберігатиметься щонайменше до кінця року, тому альтернативну логістику треба налагоджувати вже зараз і надовго.

Європейський Союз відмовив Міністерству аграрної політики та продовольства у наданні українським сільгоспвиробникам €220 млн безповоротної допомоги через російські атаки на порти Чорного моря.

Ефективно знизити ризик масштабних лісових пожеж можна лише завдяки переходу від реагування до запобігання, зосередивши політику на підвищенні стійкості екосистем і комплексному управлінні ландшафтами.

Чергування спеки та періодів помірних температур, локально — зливових дощів та гроз і подекуди шквальних вітрів суттєво ускладнюють польові операції. Для забезпечення стабільно ефективних обробок, незалежно від погодних умов, варто доповнювати робочі розчини ад’ювантами, щоб захист і підживлення культурних рослин завжди влучали в ціль.

З 2028 року закон про заборону певних діючих речовин пестицидів, зважаючи на норми ЄС, має набути чинності. Відбудеться зовсім інший підхід до обліку ЗЗР, їх використання та обґрунтування щодо застосування.