Кабінет Міністрів України ухвалив постанову №637 «Про внесення змін до Порядку проведення сертифікації, видачі та скасування сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал».
Про це говориться у повідомленні Міністерства аграрної політики та продовольства України.
«Постанову розроблено для виконання євроінтеграційних зобов'язань України щодо вдосконалення процедури оцінки відповідності насіння і садивного матеріалу при визначенні їх сортових якостей. Зокрема, спрощення умов ведення насінництва та розсадництва та реалізації конкурентної політики під час польового оцінювання як складової процедури сертифікації», — додали у міністерстві.
Постанова передбачає:

Святослав Вакарчук заспівав для аграріїв в полі під час жнив

UCAB FOOTBALL CUP 2026. Літні ігри

Кермо, поле і TikTok: як 18-річна студентка працює трактористкою

Кабінет Міністрів України 17 серпня схвалив програму діяльності уряду і передав її на розгляд Верховної Ради України.

Уявімо типову ситуацію. Український експортер відвантажує партію соєвого шроту нідерландському покупцю. Контракт підписаний, документи в порядку, аналізи з акредитованої лабораторії на руках. На в’їзді в порт призначення партію зупиняє додатковий аудит на афлатоксин B1. Покупець перевіряє історію постачальника в GMP+ Company Database і не знаходить запису. Партія йде на даунгрейд: замість кормового каналу її продають у технічну переробку, з втратою кількох сотень доларів на тонні. Репутаційна шкода триватиме два-три сезони, поки трейдер відновлюватиме довіру.

Аналітики підрахували, що на виробництво основних круп’яних культур (овес, гречка та просо), а також на паливо, добрива, насіння, оплату праці та послуг витрати складають менше 50%.

У серпні цього року наша країна стане 156-ю учасницею Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин, і вже у жовтні перша тисяча зразків вітчизняного насіння зернових і кормових культур відправляється на безпечне зберігання до Глобального сховища на Шпіцбергені.

Україна у жовтні 2026 року передасть на зберігання до Глобального насіннєвого сховища Шпіцбергена понад 1000 зразків насіння зернових і кормових культур, серед яких кукурудза, бобові, гречка та жито.