Міністерство економіки розробляє нову Експортну стратегію України на період до 2030 року.
Як повідомляє пресслужба міністерства, у фокусі нової стратегії — реалізація політики «Зроблено в Україні», стимулювання переробної промисловості, модернізація інструментів підтримки експорту та посилення взаємодії держави з бізнесом.
«Експортна стратегія України покликана посилити координацію взаємодії між бізнесом, владою та громадськими інституціями для створення сприятливих умов розвитку експорту. Держава має виконувати сервісні функції, забезпечуючи виробникам і бізнесу підтримку всередині країни та за кордоном. Для нас важливо збільшити виробництво та експорт українських товарів і послуг з поглибленою переробкою та вищою доданою вартістю», — наголосив заступник міністра економіки — торговий представник України Тарас Качка.
Ключові цілі стратегії до 2030 року:
Зазначається, що у 2024 році експорт забезпечив близько $51 млрд валютних надходжень в економіку. Водночас частка експорту у ВВП за останні 10 років зменшилась із 49% у 2014 році до 25% у 2023-му. Також значною проблемою залишається висока частка в експорті сировини.
Стратегія передбачає три головні напрями:
Для реалізації цих цілей заплановано запуск нових інструментів та вдосконалення чинних механізмів підтримки, зокрема:
«Реалізація стратегії враховуватиме потреби післявоєнного відновлення та наближення України до стандартів ЄС. Очікується, що вона забезпечить оновлення структури експорту, зростання конкурентоспроможності українських товарів і послуг й адаптацію до вимог європейських ринків. Проєкт стратегії та операційного плану заходів найближчим часом буде оприлюднено на сайті Міністерства економіки для публічного обговорення», — зазначили у міністерстві.

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

Кабінет Міністрів України пропонує змінити підходи до класифікації українських підприємств і наблизити їх до стандартів Європейського Союзу (ЄС).

Понад 3,4 тис. нових суб’єктів господарювання було зареєстровано в агросекторі України у січні – червні 2026 року. Припинили свою діяльність за цей час удвічі менше підприємств — 1,67 тис.

Анастасія Дмитрів почала досліджувати пробіотики ще під час студентської наукової роботи. Через кілька років її розробка перетворилася на бізнес — виробництво заквасок, йогурту та желейок із пробіотичною композицією Valoria на Львівщині. Нині компанія шукає партнерів для масштабування та готується до виходу на ринки ЄС.

Україна у січні – серпні 2026 року експортувала продовольчих товарів на понад $15,4 млрд. Це найбільша товарна категорія в структурі українського експорту за цей період.

Український агросектор нині стикається з кризами зберігання, ліквідності та логістики через блокаду Чорного моря. Держава працює над мінімізацією їхніх наслідків і готує додаткові заходи підтримки.

Спілка українських підприємців (СУП) звернулася до Кабінету Міністрів із закликом продовжити до 1 листопада 2026 року строк чинності рішень про визначення підприємств критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення.

Аграрії зможуть спрямовувати більше коштів за програмою «Доступні кредити 5-7-9%» на посівну, збиральну кампанію та інші поточні виробничі потреби.