Про це йдеться у повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» на сторінці у Facebook.
Згідно даних державної митної статистики, експорт до 27 країн ЄС у 2020 р. зріс до показника 795 т. Це стосується насіння кукурудзи, пшениці, ячменю, ріпаку, сої та соняшнику (дані виключно про культури для сівби).
«Зокрема, за грудень 2020 р. до ЄС було експортовано насіння вдвічі більше, ніж сукупно за аналогічний період 2017-2020 рр., і найбільшу частку в грудні 2020 р. зайняв експорт насіння гібридів кукурудзи — 152 т», — констатують аналітики.
Найбільшими імпортерами українського насіння до ЄС у 2020 р. були:
1) Румунія — 688,7 т (кукурудза);
2) Австрія — 36,7 т (кукурудза та соняшник);
3) Польща — 18,5 т (кукурудза).
Проте, в УКАБ зауважують, що за даними митниці найбільший експорт насіння зазначених культур за останні 4 роки був зафіксований у 2018 р. і склав 1,13 тис. т на загальну суму $5,1 млн.
«Слід зазначати, що грудневі показники з експорту насіння до ЄС можуть бути пов«язані з нещодавно прийнятим рішенням ЄС щодо визнання еквівалентною системи сертифікації насіння в Україні. Це рішення по суті дозволило на загальних засадах експортувати насіння до країн Євросоюзу, а не використовувати інші механізми, аби постачати насіння на європейські ринки», — зазначає координатор комітетів УКАБ Олег Нестеров.

Кермо, поле і TikTok: як 18-річна студентка працює трактористкою

Молочне господарство на Вінниччині утримує майже 10 тисяч голів ВРХ

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Оборот торгівлі сільськогосподарськими товарами між Україною та Європейським Союзом у січні – червні 2026 року збільшився порівняно з відповідним періодом минулого року на $847 млн (+11%) і становив $8,55 млрд.

Ембарго Польщі на українську агропродукцію продовжить діяти попри очікування Брюсселю.

Експорт аграрної продукції з України у серпні поточнонго року складе лише 1,4-1,5 млн т.

Європейська комісія (ЄК) зробить оцінку як майбутнього врожаю в Україні, так і його експорту, щоб мати розуміння щодо можливих наступних кроків у питанні подальшої допомоги.

Аналітики підрахували, що на виробництво основних круп’яних культур (овес, гречка та просо), а також на паливо, добрива, насіння, оплату праці та послуг витрати складають менше 50%.

У серпні цього року наша країна стане 156-ю учасницею Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин, і вже у жовтні перша тисяча зразків вітчизняного насіння зернових і кормових культур відправляється на безпечне зберігання до Глобального сховища на Шпіцбергені.

У 2026 році ДП «Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції» планує розширити перелік культур, за якими проводитиметься міжнародна сертифікація, зокрема овочевих, експорт яких з України раніше не здійснювався.

Аграрії вже готуються до посівної і завчасно закуповують усі необхідні матеріально-технічні ресурси для весняних робіт, зокрема й насіннєвий матеріал. Дедалі частіше перед купівлею партії насіння сільгоспвиробники звертаються до відповідних органів для перевірки сертифіката або замовляють лабораторне дослідження, щоб упевнитися, що придбане — не підробка.