Таких висновків дійшли в Українській аграрній конфедерації в результаті дослідження, в рамках якого були зібрані та проаналізовані дані 8500 агровиробників за 2015 і 2016 роки. Підприємства були розподілені на 6 груп в залежності від кількості землі в обробітку — до 100 га, 100-200 га, 200-1000 га, 1000–5000 га, 5000-10000 га і більше 10000 га. Критерії для порівняння — кількість створених робочих місць, сплата податків, внесок у соціальну сферу, ефективність з точки зору врожайності культур/продуктивності тварин тощо.
«Ми отримали інформацію від Фіскальної служби України, Держгеокадастру, Держстату, а також надсилали запити безпосередньо сільськогосподарським підприємствам, щоб зібрати дані, яких немає в офіційних джерелах. Була проведена надзвичайно велика аналітична робота», — зазначив президент Української аграрної конфедерації, народний депутат Леонід Козаченко під час презентації.
В результаті дослідники дійшли висновку, що продуктивність праці, продуктивність землі, соціальні виплати, фонд оплати праці, сплата податків та капіталізація зростають зі зростанням масштабів виробництва. Також зі збільшенням агрокоманії росте продуктивність біржових експортоорієнтованих галузей. При цьому орендна плата для великих агровиробників з розрахунку на 1 га більша, ніж для менших.

Експерти вважають, що малим аграрним товаровиробникам доцільно займатися нішовим виробництвом та використовувати не капіталомісткі та не енергомісткі технології.
«Малі товаровиробники мають локальну конкурентоспроможність та потребують застосування державних пільг і дотацій, а також створення спеціальних фінансових інструментів (державні фонди підтримки, локальні кредитні спілки)», — говориться у презентації УАК.

Для середніх товаровиробників, вважають спеціалісти, доцільно вдосконалювати технології та розвивати локальну конкурентоспроможність, а також використовувати інструменти часткових державних пільг та дотацій.


В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Кабінет Міністрів України запровадив нові правила контролю за вмістом фармакологічно активних речовин у харчових продуктах тваринного походження. Вони передбачають встановлення максимальних меж залишків ветеринарних лікарських засобів на основі наукової оцінки ризиків для здоров’я людини.

Фінансові результати діяльності підприємств сільського, лісового та рибного господарства за підсумками 1 півріччя становили 5,3 млрд грн (до оподаткування).

Неоднорідні агрометеорологічні умови спостерігалися упродовж серпня на території України.

Попит на сою в Україні наразі перевищує активність продавців, що підтримує ціни на олійну. На західному кордоні котирування вже почали зростати.

Зупинка експорту агропродукції через морські порти України вплине на агросектор, втрати будуть великі.

Ратифікація угоди про зону вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та Туреччиною відкриває додаткові можливості для українського агросектору та не несе для нього суттєвих ризиків, однак держава має приділити більше уваги підтримці вітчизняного тепличного господарства.

Особливим драйвером, який змінив структуру посівних площ, є воєнна ситуація.

Учасники «Всеукраїнського аграрного форуму» (ВАФ) звернулася до премʼєр-міністра Юлії Свириденко та Міністерства розвитку громад та територій з вимогою не допустити чергового непропорційного підвищення тарифів на вантажні залізничні перевезення, яке ініціює «Укрзалізниця».