Таких висновків дійшли в Українській аграрній конфедерації в результаті дослідження, в рамках якого були зібрані та проаналізовані дані 8500 агровиробників за 2015 і 2016 роки. Підприємства були розподілені на 6 груп в залежності від кількості землі в обробітку — до 100 га, 100-200 га, 200-1000 га, 1000–5000 га, 5000-10000 га і більше 10000 га. Критерії для порівняння — кількість створених робочих місць, сплата податків, внесок у соціальну сферу, ефективність з точки зору врожайності культур/продуктивності тварин тощо.
«Ми отримали інформацію від Фіскальної служби України, Держгеокадастру, Держстату, а також надсилали запити безпосередньо сільськогосподарським підприємствам, щоб зібрати дані, яких немає в офіційних джерелах. Була проведена надзвичайно велика аналітична робота», — зазначив президент Української аграрної конфедерації, народний депутат Леонід Козаченко під час презентації.
В результаті дослідники дійшли висновку, що продуктивність праці, продуктивність землі, соціальні виплати, фонд оплати праці, сплата податків та капіталізація зростають зі зростанням масштабів виробництва. Також зі збільшенням агрокоманії росте продуктивність біржових експортоорієнтованих галузей. При цьому орендна плата для великих агровиробників з розрахунку на 1 га більша, ніж для менших.

Експерти вважають, що малим аграрним товаровиробникам доцільно займатися нішовим виробництвом та використовувати не капіталомісткі та не енергомісткі технології.
«Малі товаровиробники мають локальну конкурентоспроможність та потребують застосування державних пільг і дотацій, а також створення спеціальних фінансових інструментів (державні фонди підтримки, локальні кредитні спілки)», — говориться у презентації УАК.

Для середніх товаровиробників, вважають спеціалісти, доцільно вдосконалювати технології та розвивати локальну конкурентоспроможність, а також використовувати інструменти часткових державних пільг та дотацій.


На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) закликає якнайшвидше затвердити порядок оновлення реєстраційних досьє на ветеринарні препарати, зареєстровані в Україні за попереднім законодавством.

Компанія «Макс Ком» запустила на Волині першу чергу нового відгодівельного комплексу, розрахованого на утримання 1960 свиней.

Європейська комісія висунула пропозицію розробити особливі умови для інтеграції українського аграрного сектору — це перевірка реакції України та держав-членів блоку.

Міністерство аграрної політики та продовольства України розпочало виконання функцій у сферах насінництва, розсадництва та охорони прав на сорти рослин.
В Україні загальна площа гарбузів під урожай 2026 року орієнтовно оцінюється в межах 30 тис. га — переважно завдяки господарствам населення.

Kernel («Кернел») у 2026 фінансовому році отримав $4,4 млрд виручки, що на 7% більше порівняно з минулим роком.

Нестача працівників існувала до повномасштабного вторгнення і, очевидно, залишатиметься після перемоги. Тому проблему дефіциту кадрів у агросекторі не розв’яже навіть спрощення умов для бронювання.

Фактичний показник EBITDA після реалізації продукції сезону 2025 року по основних агрокультурах становить $405/га. Порівняно із сезоном 2024 року, коли EBITDA досяг $446/га, результат знизився приблизно на 9%.

Зупинка експорту агропродукції через морські порти України вплине на агросектор, втрати будуть великі.

Ратифікація угоди про зону вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та Туреччиною відкриває додаткові можливості для українського агросектору та не несе для нього суттєвих ризиків, однак держава має приділити більше уваги підтримці вітчизняного тепличного господарства.