Джерело фото: згенеровано ШІ
Україна вже розробила законодавчі рішення для виконання більшості визначених Єврокомісією бенчмарків, необхідних для вступу до ЄС.
Про це повідомив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький, інформує пресслужба Мінекономіки.
Він розповів про перебіг підготовки України до переговорів за Кластером 5, який охоплює аграрну політику, безпечність харчових продуктів і рибальство.
«Після проведення скринінгу аграрного законодавства у вересні 2025 року Україна отримала 16 бенчмарків для відкриття переговорів за аграрним напрямом. Ми вже проаналізували всі вимоги, підготували необхідні законодавчі зміни та спільно з парламентом працюємо над їх ухваленням. Частина законопроєктів уже зареєстрована, ще кілька подадуть до кінця року. До завершення 2026 року плануємо сформувати повний пакет ключових законодавчих ініціатив для подальшої імплементації європейських норм», — наголосив Тарас Висоцький.
За його словами, Україна розглядає виконання бенчмарків не лише як технічну умову для початку переговорів, а як важливий елемент модернізації аграрної політики та наближення до стандартів ЄС.
Заступник міністра також підкреслив, що Україна веде підготовку до переговорного процесу у тісній взаємодії з аграрним бізнесом, профільними асоціаціями, парламентом і громадянським суспільством.
«Ми переконані, що успішна євроінтеграція можлива лише за умови відкритого діалогу та спільної роботи всіх учасників процесу. Саме тому кожен законодавчий крок, необхідний для виконання бенчмарків і адаптації до законодавства ЄС, обговорюється з професійною спільнотою та галузевими об'єднаннями. Це дозволяє формувати збалансовані рішення та зміцнює переговорну позицію України», — зазначив Тарас Висоцький.

У Глухові облаштували 3-гектарний яблуневий сад із 13 сортами

Ukraine Organic Awards: визначено найкращих гравців органічного ринку

LNZ Hub: які схеми захисту дали результат?

Україна може допомогти Євросоюзу перейти від реагування на продовольчі кризи у світі до знаходження шляхів вирішення цих криз.

2032 рік — реальний термін вступу України до Європейського Союзу.

Однією з основних проблем є розвиток громад, у яких працюють фермерські господарства. Оренда землі, а не її купівля, може допомогти громаді отримувати більше коштів, які можна спрямувати на розвиток того чи іншого села, а відтак і покращити життя їх мешканців.

У наближених до зони бойових дій регіонах фермери не мають доступу до земель, крім того, відсутні механізми впровадження певних норм законів.

Європейські регуляторні вимоги можуть створити надмірне навантаження на український мікро- та малий бізнес, якщо під час їх імплементації не враховувати масштаб підприємств і вартість дотримання нових правил.

Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики рекомендував парламенту ухвалити за основу проєкт закону «Про виноград, вино та продукти виноградарства» щодо вдосконалення вимог до обігу вин, що мають статус українських товарів (продукції) (№15364).

Країни Європейського Союзу за перші 12 тижнів 2026/27 МР (1 липня – 20 вересня) імпортували 4,47 млн т кукурудзи, що на 26,9% більше показника аналогічного періоду попереднього сезону (3,52 млн т).

Україна звернулась до Європейського Союзу та інших міжнародних партнерів з проханням надати $1,5–2 млрд для компенсації додаткових витрат на експорт зерна через балтійські порти.

Обсяги квот Європейського Союзу на українську агропродукцію, оновлені у 2025 році, виявились значно більшими, ніж очікували експортери та експерти.

В Україні планують удосконалити систему спеціального водокористування. Під час видачі дозволів враховуватимуть стан конкретного водного масиву, дані державного моніторингу та встановлені екологічні цілі.