Бронювання залишається одним із важливих інструментів збереження кадрового потенціалу економіки в умовах повномасштабної війни. Водночас цей механізм має забезпечувати справедливий баланс між потребами бізнесу та потребою Збройних Сил України.
Про це заявив міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев під час виступу у Верховній Раді України, повідомляє Урядовий портал.
Він нагадав, що механізм бронювання базується на наданні підприємству статусу критично важливого. Для отримання такого статусу підприємство має відповідати щонайменше трьом критеріям.
Два критерії є обов’язковими: рівень середньої заробітної плати не нижче трьох мінімальних заробітних плат, тобто 25 941 грн, а для підприємств на прифронтових територіях — не нижче 2,5 мінімальних заробітних плат, тобто 21 618 грн; а також відсутність податкової заборгованості.
Третій критерій підприємство обирає самостійно. Це може бути базовий критерій, визначений постановою Кабінету Міністрів України, зокрема обсяг сплачених податків понад €1,5 млн на рік або річна валютна виручка понад €32 млн тощо. Також підприємство може обрати галузевий чи регіональний критерій, затверджений профільним центральним органом виконавчої влади або обласною військовою адміністрацією. Загалом 66 державних органів затвердили 164 галузевих і 225 регіональних критеріїв.
Соболев зауважив, що вересня 2025 року для підприємств із прифронтових територій запроваджена можливість збільшення обсягів бронювання до 100%. За цей період додатково заброньовано близько 50 тис. працівників на 2 133 підприємствах. Загалом кількість заброньованих на прифронтових територіях подвоїлася і сягнула близько 100 тис. осіб. Також активне зростання в останні місяці спостерігається за такими галузями економіки як переробна промисловість, будівництво, транспорт.
«Критично важливі підприємства сьогодні генерують 60% надходжень до бюджету. Тому завдання держави — зберегти можливість для таких підприємств працювати, сплачувати податки, підтримувати економіку та водночас забезпечити прозорість і справедливість у застосуванні механізму бронювання», — наголосив Олексій Соболев.
Міністр зазначив, що у червні Кабмін оновив підходи до бронювання. Основні зміни стосуються трьох напрямів: зарплатного критерію, галузевих і регіональних критеріїв, а також обрахунку квоти для працівників-сумісників.
Відповідно до рішення уряду центральні органи виконавчої влади та обласні військові адміністрації мають переглянути власні галузеві й регіональні критерії визначення критично важливих підприємств. Станом на 1 липня всі відповідні міністерства затвердили свої критерії, 15 із них уже опубліковані, решта перебувають на завершальному етапі державної реєстрації.
За попередніми розрахунками, оновлення галузевих і регіональних критеріїв стосується приблизно 20% підприємств. Саме щодо них державні органи, які затвердили змінені критерії, мають переглянути раніше ухвалені рішення. Підприємства поінформують про необхідність подання пакета документів для визначення критичності за новими критеріями.
Для переважної більшості підприємств, чий галузевий або регіональний критерій залишився без змін, уряд запроваджує спрощений порядок підтвердження статусу. У такому разі підприємство подає лише довідку про середню заробітну плату працівників за останній місяць і податковий розрахунок. Документи потрібно подати до 10 серпня.
Окрема зміна стосується працівників-сумісників. Раніше такі працівники, а також особи, яким уже надано відстрочку, зокрема багатодітні батьки або студенти, могли враховуватися у квоті бронювання одночасно на кількох підприємствах. Тепер працівник враховується у квоті лише за одним місцем роботи — тим, за яким строк трудових відносин є найбільшим.
Підприємствам, у яких після зміни правил обліку квота бронювання виявилася перевищеною, Мінекономіки надсилає відповідні повідомлення. Упродовж наступного тижня вони мають привести кількість заброньованих працівників у відповідність до нової квоти.
«Наразі механізм бронювання в цілому забезпечує збалансований підхід, який враховує потреби і економіки, і ЗСУ. Тому ми підходимо до змін виважено — мінімізуючи можливості для маніпулювання та зловживань з боку всіх учасників процесу, і водночас неухильно враховуючи інтереси та потреби обороноздатності держави як безумовний пріоритет», — резюмував Соболев.

UCAB FOOTBALL CUP 2026. Літні ігри

Кермо, поле і TikTok: як 18-річна студентка працює трактористкою

Молочне господарство на Вінниччині утримує майже 10 тисяч голів ВРХ

Брак робочої сили залишається головною перешкодою для ведення бізнесу, але частка підприємств, які скаржаться на неї, впала вперше з лютого 2026 року.

Спілка українських підприємців (СУП) звернулася до Кабінету Міністрів із закликом продовжити до 1 листопада 2026 року строк чинності рішень про визначення підприємств критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення.

Тарас Висоцький — не нова людина в аграрному відомстві. Обіймаючи посаду заступника протягом семи років, як в окремому міністерстві, так і в об’єднаних, він залишався запорукою стабільності для учасників агропродовольчого сектору.

Дефіцит персоналу в українському агросекторі закріпився як довгострокова характеристика ринку, з якою компанії будуть працювати ще роками. Понад 80% агрокомпаній підвищили зарплати на 10-20%, але шукати персонал стало складніше, ніж торік.

Archer Daniels Midland (ADM) призначила Джеффа Роу на новостворену посаду виконавчого віцепрезидента та головного операційного директора.

Упродовж цього тижня уряд ухвалить рішення щодо часткової компенсації аграріям вартості комплексних мінеральних добрив українського виробництва.

Українські аграрії завершують весняну посівну. Засіяно 5,88 млн га ярих зернових та зернобобових культур.