Польща, Угорщина, Словаччина, Болгарія та Румунія заявили під час засідання Ради ЄС з питань сільського господарства 14 липня про своє невдоволення новою угодою між Україною та ЄС, що готується на базі поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ).
Про це повідомляє «Європейська правда» з посиланням на кількох дипломатів ЄС, які були присутні під час засідання.
Зазначається, що Польща, Словаччина, Угорщина, Болгарія та Румунія вважають, що нова торговельна угода з Україною, яку пропонує Єврокомісія замість «торговельного безвізу», що завершився на початку червня, може дестабілізувати агроринки Євросоюзу.
«П’ять держав — Польща, Словаччина, Угорщина, Болгарія та Румунія – підняли під час засідання Ради ЄС з сільського господарства питання нових умов торгівлі з Україною. На їх переконання, нова угода в рамках ПВЗВТ може дестабілізувати європейські ринки», – заявив співрозмовник видання.
Єврокомісар з питань сільського господарства Крістоф Гансен також підтвердив, що мова про торгівлю з Україною йшла на засіданні Ради ЄС 14 липня в Брюсселі.
«На прохання групи з кількох держав ми також обговорили переглянуту угоду з Україною», — повідомив він після завершення засідання.
Єврокомісар нагадав, що «ПВЗВТ 2016 року мала бути переглянута вже у 2021 році, проте через війну агресії росії в Україні це стало неможливим».
«Сьогодні були висловлені різні погляди на цю угоду, і я вважаю корисним мати відверту дискусію в цьому форматі. Я виклав факти щодо цієї угоди й повідомив, що вона відповідає інтересам наших фермерів», — розповів він.
Проте, за інформацією «Європейської правди», вказані п’ять держав продовжують наполягати на зміні вже узгодженого з Україною проекту внесення змін до угоди про ПВЗВТ.

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026

Перевізники відмовляються везти товари групи 1-24 згідно з УКТЗЕД (продукція сільського господарства, тваринництва та харчової промисловості), адже це для них дорого та довго. Оптимізація процесів перетину кордону з Польщею та спрощені умови для транзиту могли би полегшити ситуацію.

Посли країн НАТО зберуться на засідання наступного тижня через інциденти, що сталися останніми днями із суднами у Чорному морі поблизу Румунії та Болгарії.

У Європейському Союзі жінки управляли 17,2% сільськогосподарських угідь, які оброблялись у 2023 році.

Латвія наразі не може встановити підвищення плати за користування залізничною інфраструктурою на 300% для транзиту російського зерна або повністю його заборонити.

Зовнішній товарообіг України за 9 місяців поточного року склав майже $104,7 млрд.

Болгарія викличе посла росії після повідомлень про атаки на судна у Чорному морі неподалік болгарських територіальних вод.

Міністерство економіки та довкілля України визначило мінімально допустимі експортні ціни на сільгосппродукцію на жовтень 2026 року.

На початку жовтня середньодобова передача зернових вагонів через західні залізничні прикордонні переходи України зросла на 56 одиниць порівняно з вереснем. Найбільше вагонів прямує до Польщі.

Польща та Румунія заявили, що більше не мають можливості збільшувати обсяги транзиту українського зерна до Європи в умовах блокади експорту через порти Чорного моря.

Прогнозований урожай зернових і олійних на 2026-2027 маркетинговий рік — 84,5 млн т, експортне завдання — більше 50 млн т. В умовах блокади чорноморських портів альтернативними шляхами можливо перевезти максимально 24-30 млн т. Проте така логістика дорога і повністю знищує маржинальність аграріїв. Ситуація буде ускладнюватися ще більше зі збором пізніх зернових. Також слід врахувати перехідні залишки на початок маркетингового року, які оцінюються у майже 13 млн т.