Обмеження ЄС на українську агропродукцію не вплинуть на валютну виручку

Таку думку висловила старша економістка Центру економічної стратегії Яна Охріменко в матеріалі на «Європейській правді».

«З усіх українських товарів (птиця, яйця, цукор, овес, кукурудза, крупи та мед. — Ред.), на які поширюватимуться нові обмеження, лише кукурудза має значну частку в загальній вартості імпорту українських товарів до ЄС», — зазначила вона. 

Яна Охріменко уточнила, що 2023 року перелічені товари загалом становили 16,6% вартості українського імпорту до ЄС, з яких 14,1% припадало на кукурудзу.

«При цьому імпорт кукурудзи торік ненабагато вищий від нового ліміту — ще до початку великої війни та запровадження режиму безмитної торгівлі Україна експортувала значні обсяги цього товару до ЄС. Отже українська експортна виручка навряд чи зазнає серйозних змін», — вважає економістка. 

Вона зауважила, що два роки безмитної торгівлі з ЄС створили певні стимули до змін, тому частковий відкат до довоєнних квот стане досить відчутним для деяких виробників.

«Це стосується, зокрема, виробників цукру: між 2022 та 2023 роками посівна площа та валовий збір цукрового буряку збільшилися на 35,9% та 32,1% відповідно, зважаючи на значний попит у країнах ЄС та скасування досить високої базової ставки тарифних квот (33,9 або 41,9 євро за 100 кг залежно від ступеня обробки).

Новий ліміт, хоч і перевищує прописану угодою тарифну квоту більш ніж у 10 разів, блокує можливості для подальшого розширення виробництва», — пояснює фахівець. 

І додає, що подібним чином можливість вільно торгувати з ЄС дозволяла українським виробникам яєць та птиці нарощувати обсяги виробництва в умовах нестабільного домашнього попиту.   

«Новий регламент, з одного боку, встановлює більш жорсткі рамки для ввезення української аграрної продукції, але з іншого — досі пропонує або більш, або так само вигідні (у випадку окремих груп продуктів) умови, аніж Угода про асоціацію. Його також можна інтерпретувати як сигнал, що подальше збільшення обсягів українського аграрного імпорту до ЄС вимагатиме доказів структурних змін та, відповідно, перегляду положень Угоди про асоціацію», — додає Яна Охріменко.

Але головним сигналом, на її думку, є ініціювання Єврокомісією паралельного процесу перемовин щодо довгострокової, постійно діючої угоди про лібералізацію тарифів з Україною, яка має гарантувати українським агроекспортерам стабільний доступ на ринок ЄС, тим самим давши відповідь на їхні побоювання.