Про це йдеться у заяві Національного університету біоресурсів та природокористування України (НУБіП).
«Сумно, але факт: в умовному протистоянні державних фінансів і української університетської науки, що концентруються під дахом двох відповідних міністерств, остання суттєво програє. Це особливо помітно зараз, коли Міністерство фінансів не хоче зрозуміти позицію Міністерства освіти і науки стосовно фінансування досліджень. Мінфін — в потрібних для наукової спільноти обсягах — коштів для університетської науки виділяти не поспішає. І, відповідно, цілі державної політики, досягнення яких у науковій сфері має забезпечувати Міністерство освіти і науки як головний розпорядник коштів, повною мірою не можуть бути реалізованими», — пояснюють у закладі.
Як зазначається, пропоновані Мінфіном видатки за бюджетними програмами «Наукова і науково-технічна діяльність закладів вищої освіти та наукових установ» та «Підтримка пріоритетних напрямів наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок у закладах вищої освіти» унеможливлюють не тільки подальший розвиток наукової сфери, але й ставлять під загрозу виконання вже розпочатих фундаментальних і прикладних досліджень та розробок, які фінансуються за рахунок коштів державного бюджету.
«Пропозиції Мінфіну неприпустимі з кількох причин. По перше не враховано заплановане збільшення розміру мінімальної заробітної плати, а це з 2022 року призведе до переведення наукових працівників на роботу в умовах неповного робочого дня, чи навіть скорочення штатів. По друге, спричинить зменшення видатків на закупівлю матеріалів, обладнання, оплату комунальних платежів тощо. Відповідно держава не отримає у повному обсязі запланованих наукових результатів, частина з яких є важливими для національної безпеки і оборони», — пояснюють науковці.
В НУБіП вважають не зрозумілим суттєве збільшення грантового фінансування наукових досліджень через Національний фонд досліджень, це звісно позитивний факт, але за рахунок суттєвого обмеження розвитку університетської науки.
«Отже, помітні мінливості у напрямах розподілу бюджетних коштів на науку прямо порушують норми Бюджетного кодексу України щодо реалізації державної політики Міністерства освіти і науки з розвитку наукової діяльності у закладах вищої освіти. Тож рік 2021-й видається для української науки доволі похмурим», — прогнозують в навчальному закладі.
Зважаючи на такі тенденції у «підтримці» університетської науки, в НУБіП переконані у необхідності чіткого дотримання рішень Президента України, Верховної Ради та Кабінету Міністрів України щодо формування та реалізації державної політики у сфері науково-інноваційної діяльності Міністерством освіти і науки та необхідності збільшення фінансової підтримки закладів вищої освіти для розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень і розробок, дослідницької інфраструктури, інформаційних систем сфери науки та інновацій, реалізації Стратегії розвитку інноваційної діяльності.

Кермо, поле і TikTok: як 18-річна студентка працює трактористкою

Молочне господарство на Вінниччині утримує майже 10 тисяч голів ВРХ

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Крафтове виробництво сьогодні в Україні має великі перспективи та відіграє важливу роль у розвитку економіки. Це можливість не лише створити та популяризувати український бренд, а й надати робочі місця в громаді, де розташоване виробництво. Нині крафтовий бізнес набуває дедалі більшої популярності та перетворюється з домашньої на професійну сучасну інноваційну галузь, яку дуже важливо розвивати та підтримувати.

У серпні цього року наша країна стане 156-ю учасницею Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин, і вже у жовтні перша тисяча зразків вітчизняного насіння зернових і кормових культур відправляється на безпечне зберігання до Глобального сховища на Шпіцбергені.

Науковці НУБіП України дослідили основні препарати та їхні діючі речовини (д.р.) і визначили, що під час євроінтеграції найбільшого впливу зазнають інсектициди, майже 57% яких доведеться зняти з обігу, фунгіцидів — 35,3%, гербіцидів — 35,5%, інших д.р. — майже 41%. Загалом забороні підлягають 40,2% д.р.

Земля Бранденбург (Німеччина) з 2028 року втратить близько €85 млн фінансування ЄС, якщо Європейська комісія в односторонньому порядку реалізує свої плани щодо скорочення аграрних компенсаційних виплат.

Науковці Італії проводять експерименти з озимим висівом цукрового буряку, намагаючись адаптувати культуру до нових кліматичних умов Середземномор’я.

Кабінет Міністрів України схвалив Бюджетну декларацію на 2027–2029 роки — середньостроковий фіскальний документ, що визначає засади бюджетної політики держави на наступні три роки.

Вихованець Шосткинської станції юних техніків, одинадцятикласник Єрмак Роговий розробив систему автоматизованого моніторингу бджолиних сімей, яка дозволяє контролювати стан вулика зі смартфона через Telegram-бот.

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України та Національний університет біоресурсів і природокористування України (НУБіП) запускають новий формат взаємодії між державою, освітою та наукою для підготовки фахівців до міжнародних проєктів.

Обсяг державної підтримки агросектору буде визначатися наповненням фондів, з яких виплачуються дотації.

У період з 20 по 2 березня в НУБіП України відбудеться декада кафедри бджільництва. Вона передбачає серію освітніх, профорієнтаційних, науково-практичних заходів, спрямованих на популяризацію галузі, обмін досвідом і зміцнення зв’язків між освітою, наукою та виробництвом.