Непрямі фінансові втрати сільського господарства України внаслідок повномасштабного вторгнення рф оцінюються у $81,9 млрд втраченої виручки та $33,5 млрд доданої вартості.
Такі розрахунки опублікував аналітичний центр Київської школи економіки (KSE).
Аналітики уточнили, що непрямі збитки включають втрати рослинництва, тваринництва, втрати виробників через порушення експорту, зростання виробничих витрат та потребу у рекультивації. Ці показники оцінюються непрямими методами шляхом поєднання державної та регіональної статистики, а також даних опитування агровиробників.
Порівняно з попередніми даними за липень 2024 року оцінка втрат виторгу агросектору зменшилася на $1 млрд, або на 1,2% (з $82,9 млрд), незважаючи на збільшення періоду дослідження до кінця 2026 року та додаткові втрати виробників.
Аналітики скоригували свою оцінку з огляду на втрати у рослинництві та тваринництві. За їхнім свідченням, аграрії в 2024 році мали кращий доступ до матеріально-технічних ресурсів, що дозволило змінити оцінку втрат урожайності з 70% до 30%. При цьому основним чинником недобору врожаю стали погодні умови. Крім того, з аналізу вилучено втрати від зниження продуктивності у тваринництві, які не підтвердилися фактичними даними Держстату.
Найбільшу частку непрямих втрат аграріїв сформувало скорочення виробництва у рослинництві — $47,2 млрд за чотири виробничі цикли 2022-2026 років. Падіння врожайності основних культур у цей період було зумовлене як скороченням посівних площ, так і вимушеною зміною технологій виробництва, що призвело до падіння врожайності основних сільгоспкультур.
Другою за розміром категорією є втрати через порушення агроекспорту, які аналітики KSE оцінили в $24,8 млрд. Морська блокада, встановлена рф на початку вторгнення, а згодом обмежене функціонування так званого зернового коридору, призвела до зростання логістичних витрат, що спричинило зниження внутрішніх цін на основну експортно орієнтовану продукцію аграрного сектору. Попри відновлення морських перевезень висока вартість фрахту продовжує тиснути на ціни. Цей фактор суттєво вплинув на врожаї 2022-2023 років, проте його вплив на врожай 2024 року та наступних років буде мінімальним, прогнозують у KSE.
З початку повномасштабного вторгнення загальна сума непрямих втрат, які були та будуть завдані Україні, оцінюються в $1,7 трлн (виручка), або $0,6 трлн (додана вартість), порахували у KSE.

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

Війська рф сьогодні, 10 вересня, атакували завод Bunge, який виробляє продукцію під ТМ «Олейна» у Дніпрі.

На Волині розпочався масовий збір картоплі. Через тривалу спеку та нестачу вологи врожай у різних господарствах відрізняється, однак значного його зниження та дефіциту в області не очікують.

Уряд Молдови розглядає можливість збереження обмежень на імпорт українського зерна, але остаточне рішення буде прийнято після оцінки фінансових показників.

Елеватор агрохолдингу Prometey у Миколаєві зазнав значних руйнувань унаслідок атаки російського реактивного дрона 9 вересня.

Класичний страховий ринок не здатний самостійно покрити втрати українських підприємств під час війни через масштаб руйнувань, тому для їх компенсації потрібне залучення державних коштів і допомога міжнародних партнерів.

Аграрії Одеської області завершили жнива ранніх зернових та зернобобових культур — намолочено понад 5 млн т зерна з площі близько 1200 тис. га. Середня урожайність склала 42 ц/га.

12,4 млн українців (включно з неповнолітніми) самостійно вирощують картоплю для власного споживання.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.