Непрямі фінансові втрати сільського господарства України внаслідок повномасштабного вторгнення рф оцінюються у $81,9 млрд втраченої виручки та $33,5 млрд доданої вартості.
Такі розрахунки опублікував аналітичний центр Київської школи економіки (KSE).
Аналітики уточнили, що непрямі збитки включають втрати рослинництва, тваринництва, втрати виробників через порушення експорту, зростання виробничих витрат та потребу у рекультивації. Ці показники оцінюються непрямими методами шляхом поєднання державної та регіональної статистики, а також даних опитування агровиробників.
Порівняно з попередніми даними за липень 2024 року оцінка втрат виторгу агросектору зменшилася на $1 млрд, або на 1,2% (з $82,9 млрд), незважаючи на збільшення періоду дослідження до кінця 2026 року та додаткові втрати виробників.
Аналітики скоригували свою оцінку з огляду на втрати у рослинництві та тваринництві. За їхнім свідченням, аграрії в 2024 році мали кращий доступ до матеріально-технічних ресурсів, що дозволило змінити оцінку втрат урожайності з 70% до 30%. При цьому основним чинником недобору врожаю стали погодні умови. Крім того, з аналізу вилучено втрати від зниження продуктивності у тваринництві, які не підтвердилися фактичними даними Держстату.
Найбільшу частку непрямих втрат аграріїв сформувало скорочення виробництва у рослинництві — $47,2 млрд за чотири виробничі цикли 2022-2026 років. Падіння врожайності основних культур у цей період було зумовлене як скороченням посівних площ, так і вимушеною зміною технологій виробництва, що призвело до падіння врожайності основних сільгоспкультур.
Другою за розміром категорією є втрати через порушення агроекспорту, які аналітики KSE оцінили в $24,8 млрд. Морська блокада, встановлена рф на початку вторгнення, а згодом обмежене функціонування так званого зернового коридору, призвела до зростання логістичних витрат, що спричинило зниження внутрішніх цін на основну експортно орієнтовану продукцію аграрного сектору. Попри відновлення морських перевезень висока вартість фрахту продовжує тиснути на ціни. Цей фактор суттєво вплинув на врожаї 2022-2023 років, проте його вплив на врожай 2024 року та наступних років буде мінімальним, прогнозують у KSE.
З початку повномасштабного вторгнення загальна сума непрямих втрат, які були та будуть завдані Україні, оцінюються в $1,7 трлн (виручка), або $0,6 трлн (додана вартість), порахували у KSE.

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

Сільгоспвиробники активно подають через Державний аграрний реєстр (ДАР) заявки для визначення підприємств агропромислового комплексу критично важливими.

Україна попри блокаду чорноморських портів продовжує експортувати зерно через порти Дунаю та транзитом через порти Румунії та Польщі.

Кабінет Міністрів УКраїни ухвалив постанову, яка дозволить підприємствам, що постраждали від російських атак, зберігати митні спрощення та статус авторизованого економічного оператора.

На Київщині аграрії обмолотили 33,4% прогнозованої площі кукурудзи на зерно. Збирання соняшнику, сої та інших олійних культур також наближається до завершення.

Торгове судно під прапором Коморських островів сьогодні, 23 жовтня, було атаковано у Чорному морі за 13 морських миль від румунського порту Констанца.

Виробництво гречки в Україні прогнозується на рівні 83 тис. т, що демонструє певне зростання порівняно з минулим роком, коли було вироблено 71 тис. т.

В Україні наразі кукурудза зібрана приблизно на 20% площ. Базовий прогноз урожаю — 30 млн т. Але з багатьох регіонів є сигнали, що врожайність по факту збору набагато нижча, ніж планувалося.

Відправники вантажів мають до 23 жовтня надати АТ «Укрзалізниця» (УЗ) плани щодо перевезення на листопад.

Площа земель сільгосппризначення, щодо яких було укладено договори купівлі-продажу, у третьому кварталі 2026 року склала 43,7 тис. га, що на 18% менше порівняно з попереднім кварталом і на 15% менше показника аналогічного періоду минулого року.

Основний очікуваний ефект від запровадженння експортного мита на сою та ріпак досягнуто — менші внутрішні ціни, що мали би стимулювати переробку й нарощувати додану вартість. Проте, працюючи за такими правилами, аграрії недоотримують кошти і в перспективі можуть скорочувати посіви під цими культурами.