Відповідне розпорядження було прийнято під час засідання Уряду 25 вересня 2019 року, йдеться у повідомленні Міністерства освіти і науки України.
«Для відбору кандидатів було проведено відкритий конкурс — на нього подалися 9 претендентів. За підсумками співбесід наукова рада фонду провела таємне голосування й прийняла рішення рекомендувати кандидатуру Бориса Сорочинського. Її також погодив Науковий комітет Нацради з питань розвитку науки і технологій, який виконує функції наглядової ради Нацфонду», — йдеться у повідомленні.
Як зазначається, Борис Сорочинський очолить один із органів управління НФД — виконавчу дирекцію. Вона забезпечить: поточну роботу НФД; організацію та проведення конкурсів; укладання договорів; контроль цільового використання бюджетних коштів; звітування та забезпечення документообігу.
«Це призначення — один з фінальних організаційних кроків, що необхідні для старту повноцінної роботи фонду. Адже саме виконавчий директор має надати пропозиції щодо чисельності, структури та штатного розпису НФД, кошторису, бюджетних запитів тощо. Також він призначає та звільняє працівників дирекції фонду», — пояснюють у міністерстві.
Тому найближчим часом Борис Сорочинський повинен буде розробити структуру та штатний розпис фонду, сформувати команду виконавчої дирекції, завершити реорганізацію Держфонду фундаментальних досліджень, правонаступником якого є НФД, та вирішити питання оренди приміщень.
Водночас для початку надання грантів фонду також треба буде затвердити порядки конкурсного відбору та фінансування проєктів, формування та використання коштів.
Для довідки: Борис Сорочинський народився 16 серпня 1956 року. Наукову діяльність розпочав 1978-го аспірантом в Інституті фізіології рослин Академії наук. Відтак обіймав посади наукового співробітника, завідуючого лабораторією, заступника директора, завідуючого відділа в наукових установах. На момент обрання виконавчим директором НФД працював старшим науковим співробітником ДУ “Інститут харчової біотехнології та геноміки Національної академії наук України”. Доктор біологічних наук.
Національний фонд досліджень було створено 4 липня 2018 року . Його головною функцією буде грантова підтримка досліджень та розробок українських вчених попри їх відомче підпорядкування. На 2019 рік для початку роботи Фонду держбюджетом передбачено понад 260 млн гривень.

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

Британські вчені вперше успішно відредагували геном мокреців роду Culicoides — кровосисних комах, які переносять віруси, що спричиняють захворювання у великої рогатої худоби.

Крафтове виробництво сьогодні в Україні має великі перспективи та відіграє важливу роль у розвитку економіки. Це можливість не лише створити та популяризувати український бренд, а й надати робочі місця в громаді, де розташоване виробництво. Нині крафтовий бізнес набуває дедалі більшої популярності та перетворюється з домашньої на професійну сучасну інноваційну галузь, яку дуже важливо розвивати та підтримувати.

У серпні цього року наша країна стане 156-ю учасницею Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин, і вже у жовтні перша тисяча зразків вітчизняного насіння зернових і кормових культур відправляється на безпечне зберігання до Глобального сховища на Шпіцбергені.

Науковці Італії проводять експерименти з озимим висівом цукрового буряку, намагаючись адаптувати культуру до нових кліматичних умов Середземномор’я.

Вихованець Шосткинської станції юних техніків, одинадцятикласник Єрмак Роговий розробив систему автоматизованого моніторингу бджолиних сімей, яка дозволяє контролювати стан вулика зі смартфона через Telegram-бот.

3-8 травня 2026 року українська біотехнологічна компанія BTU представила на міжнародній науковій конференції EGU General Assembly 2026 (Австрія), яка є найбільшою подією Європи у сфері наук про Землю, комплексний продукт Склероцид® для боротьби зі збудником білої гнилі.

Китайські науковці представили генетично модифіковані рослини, здатні світитися у темряві. Розробка може змінити підходи до міського освітлення, туризму та сталого дизайну.

Науковці Університету країни Басків (Іспанія) виявили можливість використання відходів соняшнику у виробництві акумуляторів.

Верховна Рада України ратифікувала Міжнародний договір про генетичні ресурси рослин для продовольства і сільського господарства.
