Думка: Земельна реформа — політичний детектив, що триває понад 20 років

Таку думку висловив генеральний директор ІМК, президент асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Алекс Ліссітса у блозі на ЕП.

«Рік за роком впровадження земельної реформи «заговорюється» усіма відповідальними за неї. І так вже професійно «заговорили», що зараз дуже важко зрозуміти, на чийому полі знаходиться м'яч щодо реформи — на стороні уряду чи все ж таки в руках аграрного комітету Верховної Ради», — зауважив він.

Ліссітса вважає, що в цьому питанні позиції мають бути узгоджені між президентом, урядом і парламентом.

«Та чи зможуть вони знайти порозуміння, чи дадуть аграрному сектору новий потужний стимул для розвитку, якого вимагає український бізнес? Наразі це абсолютно не ясно.

Ясно лише, що цього ринку потребують всі. Передусім уряд, адже від цього залежить продовження співпраці з МВФ (земельна реформа є однією з довготривалих вимог фонду) та забезпечення економічної стабільності й відсутність нової хвилі девальвації», — пояснив він.

На думку Ліссітси, також виграють агропідприємства — від великих аграрних холдингів до невеликих фермерських господарств, що так само чекають реформи, адже лише запровадження ринку землі дасть гарантію прав на землю, а відтак — і можливість здійснювати довгострокові інвестиційні проекти (наприклад, у системи зрошення), збільшуючи прибутковість власного бізнесу. Зрештою, від цього виграють місцеві громади, які зможуть отримувати більше коштів на розвиток сільських територій.

«Земельна реформа — політичний детектив, який триває вже понад 20 років.

Як і численні «попередники», президент Петро Порошенко і прем'єр-міністр Володимир Гройсман неодноразово наголошували на важливості запровадження в Україні ринку землі, а керівництво Мінагропроду у складі діючого Кабміну амбіційно обіцяло подати законопроект щодо земельної реформи до парламенту ще навесні минулого року», — нагадав він, зазначивши, що і у цей раз далі розмов не пішло.

З початку 2018 року ініціативу на себе в питанні земельної реформи спробував перебрати парламентський комітет, додав Ліссітса. У березні 2018 року при ньому було створено робочу групу, яка розглянула питання щодо передумов для відкриття ринку землі, строків відкриття та можливого «дизайну реформи»: категорії земель, які можуть продаватися, категорії осіб, які мають переважне право на придбання і продаж, особливості передання в оренду тощо.

«Але жодних строків встановлено не було. А там, де немає строків і відповідальних, на результат розраховувати не доводиться. Саме так і «заговорюються» ключові питання серед українських політиків», — вважає президент УКАБ.

Він вважає, що українській владі вже слід визначитися, чи хоче вона розвивати агросектор й стимулювати процес росту українських сільських територій, чи хоче «змінювати країну», не змінюючи нічого. 

«Наразі «політичний Київ» говорить про те, що до президентських та парламентських виборів ніхто не збирається приймати закон про вільний обіг земель сільськогосподарського призначення тому, що електорат сприйме це рішення скоріше негативно. Це значить, що політична відповідальність за земельні питання перекладається на новий парламент і новий уряд, а це в кращому випадку не раніше початку 2020 року. Ну і, звісно, далеко не факт, що нове керівництво держави буде налаштоване дійсно реформувати країну», — підкреслив Ліссітса.

Таким чином, за його словами, на наступні три роки, а можливо і більше, українських власників землі позбавлять можливості вільно і легально розпоряджатися своєю власністю, а натомість кількість нелегальних транзакцій суттєво зросте, від чого втратить у першу чергу держава.