Таку думку висловив президент асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», гендиректор аграрної компанії ІМК Алекс Ліссітса на своїй сторінці у Facebook.
Він вважає, що лише за рахунок «шахматок» Україна може втратити до 10% валового збору зернових.
«Візьмемо $150 за тонну, втрати = $1,5-2 млрд», — підрахував Алекс Ліссітса.
Тотальна корупція, на його думку, стримує захід на ринок великих гравців з великими грошима.
Також Алекс Ліссітса зауважив, що земельну дискусію слід виводити у практичне русло і оперувати фактами і цифрами.
«Аналіз однієї сільської ради, в межах якої обробляють 7 тис. га більше 10 підприємств, показав: 15% земель сільськогосподарського призначення вже викуплені за різними схемами. Але цікавий інший факт: купують землю фермерські господарства. Виникає логічне запитання: чому фермерські господарства б'ють у бубни, виступаючи проти відкриття ринку землі, збираючись на протести? Або вони фіктивні, або не хочуть виводити свою діяльність у прозору цивілізовану площину», — припустив президент УКАБ.
Алекс Ліссітса також нагадав, що банки теоретично готові надавати кредити.
«Проте у них запитання: що буде заставою, адже земля ще не належить підприємству, а це вже беззаставне фінансування, а тут інші умови. Чому не дискутуємо про це питання?» — зауважив він.
У цілому ринок землі на сьогодні схожий на ринок нерухомості у 90-ті роки, вважає експерт.
«Квартиру приватизували, зробили в ній рай, але щоб дійти до нього, треба пройти розруху, адже будинок не приватизований. Держава не працювала у цьому питанні. Тому нам треба зробити висновки і не наробити подібних помилок, відкриваючи ринок землі», — підсумував Алекс Ліссітса.

Молочне господарство на Вінниччині утримує майже 10 тисяч голів ВРХ

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

Щоб підтримати аграрний сектор в умовах заблокованих чорноморських портів, урядом прийняті три рішення: переглянуто мінімальні експортні ціни, змінені умови фінансування аграріїв за програмою «5-7-9%» на обігові цілі та прийнято рішення про надання державних гарантій на портфельній основі.

Кабінет Міністрів надав 19 банкам-кредиторам гарантії на портфельній основі на суму до 20,8 млрд грн. Це розширить доступ до фінансування для мікро-, малого та середнього бізнесу різних галузей, зокрема аграрної.

177 сільськогосподарських товаровиробників Івано-Франківської області з початку року залучили 1 млрд 90 млн грн банківських кредитних ресурсів на розвиток виробництва.

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) та агенція UCABevent збирають провідних СЕО, власників, інвесторів та інноваторів, щоб провести разом тест «на людяність» бізнесу під час XVII Міжнародної конференції «Ефективне управління агрокомпаніями» (LFM).

Ринок сільськогосподарських земель в Україні довів свою ефективність, однак повномасштабна війна суттєво обмежила можливості використовувати землю як інструмент для залучення доступного фінансування.

Верховна Рада України ухвалила закон «Про державне регулювання органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» (№13204-1), який, зокрема, передбачає розширення використання кваліфікованого електронного підпису (КЕП) у земельних відносинах та на ринку зерна.

Майбутнє європейського та українського сільського господарства — це не протистояння України та ЄС, а партнерство заради сильнішого й стійкішого аграрного сектору.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.

Вже найближчим часом до проєкту «Земельний банк» буде додано ще 30 тис. га державних земель у межах другого пулу. Усі вони передаватимуться в суборенду виключно через прозорі онлайн-аукціони, що забезпечить відкриту конкуренцію, справедливу ринкову ціну та надходження до державного бюджету.

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) спільно з ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» (ВАР) презентували у Брюсселі Спільну позицію провідних аграрних асоціацій України щодо умов інтеграції вітчизняного аграрного сектору до Європейського Союзу.