Митниця масово завищує вартість імпортних добрив на 100 $/т і більше та затримує їх постачання під посівну.
Про це повідомляє асоціація «Український клуб аграрного бізнесу».
Зазначається, що минулого тижня постачальники мінеральних добрив почали масово звертатися зі скаргами на дії представників Державної митної служби (ДМС). Митники масово затримують оформлення декларацій на імпорт мінеральних добрив, відмовляють у визначенні митної вартості товару за ціною договору (контракту). Натомість необґрунтовано проводять визначення за другорядними методами, зокрема резервним, з метою завищення митної вартості мінеральних добрив, вибірково беручи для коригування митну вартість неспівставних товарів за попередні періоди.
«Наприклад, щодо карбаміду непоодинокі випадки, коли Держмитслужба не погоджує митну декларацію за вартості нижче 745-805 $/т, тоді як імпортери в декларації вказували реальну вартість за основним методом згідно з ціною договору (контракту) 600-670 $/т. Відповідно навіть за завищення вартості з боку Держмитслужби на 100 $/т виникають додаткові витрати на сплату ПДВ 20% та ввізних мит до 6,5% на рівні 26,5 $/т. Аналогічна ситуація і щодо інших видів добрив», — уточнили в УКАБ.
Ситуація з митним оформленням ускладнюється тим, що ціни на світових ринках на добрива почали нарешті суттєво знижуватися.
«Відповідно, найближчі нові партії того ж карбаміду на кордоні України будуть коштувати близько 500-550 $/т. Під час розмитнення за завищеними цінами з боку ДМС по 800 $/т матимемо додаткові необґрунтовані витрати постачальників на митні платежі до 80 $/т, що в підсумку стануть додатковими витратами сільгоспвиробників», — прогнозують в асоціації.
Затримка з митним оформленням та завищення вартості добрив суттєво обмежують можливість українських аграріїв придбати необхідні добрива для посіву 2023 року та ускладнюють непросту ситуацію в агросекторі України, підкреслюють аналітики.
«Зниження цін на добрива вслід за світовою динамікою та пришвидшення їх постачання напередодні весняної посівної кампанії 2023 року може збільшити можливості українських аграріїв щодо забезпечення закупівлі та внесення добрив на 30-60%. Це поліпшить прогнози валового збору сільськогосподарських культур, позитивно вплине на оцінку ВВП, обсяги валютних надходжень від експорту та торговельний баланс», — додають експерти.
УКАБ закликає уряд звернути увагу на дії Держмитслужби, що містять ознаки зловживання механізмом коригування вартості, необґрунтованого завищення імпортної вартості добрив і затримують їх постачання аграріям під посівну кампанію 2023 року.

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

В Україні станом на 9 вересня 2026 року озимими культурами засіяно 747,9 тис. га, або 11,8% прогнозованих площ.

Площі озимих культур під урожай 2027 року, найімовірніше, будуть меншими, ніж під час посівної кампанії 2026 року. За несприятливого сценарію скорочення може сягнути до 1,0 млн га.

Україна у 2025 році стала найбільшим покупцем мінеральних добрив із Польщі.

Група компаній «Агрейн» завдяки диференційованому внесенню добрив змогла вдвічі скоротити їх використання без втрати врожайності.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Верховна Рада України (ВРУ) сьогодні, 19 серпня, прийняла за основу проєкт Митного кодексу України (№15450).

Зовнішній товарообіг України за 7 місяців 2026 року склав $82,2 млрд.

Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) звернулася до Науково-дослідного інституту високоенергетичних матеріалів ДП НВО «Павлоградський хімічний завод» із проханням розглянути можливість проведення випробувань вапняково-аміачної селітри (CAN), щоб визначити її поведінку в разі прямого ураження вибуховими боєприпасами.

Дефіцит добрив і збереження імпортних мит на них може призвести до втрати мільярдів валютної виручки українського агросектору.