Про це на прес-конференції заявив народний депутат, член Комітету Верховної Ради з аграрної політики і земельних відносин Іван Мірошниченко, повідомляє «Інфоіндустрія».
«Отримали інформацію з Державної фіскальної служби і Міністерства фінансів. Сумарна площа сільгоспугідь, з яких були сплачені податки, у 2016 р. в порівнянні з 2015 р. зменшилася в два рази. Ми зійшли з 32 млн га практично на 18 млн га. Ця цифра підтверджує, що земля пішла в тінь і з неї не сплачуються ніякі податки. За нашими оцінками, 25-30% землі перебуває в тіні, хоча точних цифр, на жаль, немає», — сказав він.
За словами Мірошниченка, комітет ВР з питань аграрної політики та земельних відносин підготував законопроект, який зобов'яже платити податки на землю незалежно від того, здали її в оренду чи ні.

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026

Потепління змінює карту культур у Європі: у Британії вирощують чай і канталупи

9 706 бізнесів наразі входять до Клубу білого бізнесу Державної податкової служби.

Український бізнес скаржиться депутатам на проблему із припиненням відшкодування податку на додану вартість (ПДВ) в останні три тижні.

Запровадження додаткових податків у нинішніх умовах є недоцільним, оскільки держава має підтримувати бізнес, що працює.

Спілка українських підприємців (СУП) виступає проти підвищення податків для фінансування механізму страхування та компенсації воєнних ризиків.

Однією з основних проблем є розвиток громад, у яких працюють фермерські господарства. Оренда землі, а не її купівля, може допомогти громаді отримувати більше коштів, які можна спрямувати на розвиток того чи іншого села, а відтак і покращити життя їх мешканців.

Науковці спільно з агровиробниками розробили модель покращення та зміцнення ланцюгів доданої вартості в межах проєкту FarmForce, який об’єднує малих фермерів, бізнес і політиків в Україні та Швеції. Визначено п’ять основних напрямів, без яких фермерське господарство не може ефективно функціонувати та розвивати переробку: ресурси, сировина, зберігання, переробка/виробництво продукції, кінцевий продукт.

Війна суттєво вплинула на вартість сільськогосподарських земель на Харківщині. Наразі орієнтир для ділянок, які можна обробляти, становить до $500 за гектар прав оренди та до $1000 за гектар у власності.

Виробники продукції з доданою вартістю зіткнулися з проблемою реалізації на зовнішніх ринках. І сьогодні для них гостро стоїть не питання виробництва, а налагодження збуту. Тому в цьому процесі важливо, аби держава, український бізнес та профільні асоціації мали проактивну позицію та відстоювали на міжнародних ринках інтереси українських виробників.

Головні завдання 2023 року для українського Agri Food бізнесу — життєстійкість, інноваційність та гнучкість для створення власних проривних продуктів харчування та виведення їх на нові ринки в екстремальній турбулентності війни. Багато чого йде не за найкращими планами, але саме в такі переломні часи народжуються нові масштабні ідеї, сценарії розвитку та прориви.

Коли ми говоримо про голод, то це не про голод в Україні (в Україні можна тільки створити штучний голод та голодомор, і ми це вже проходили). Це про нестачу базової експортної продукції для інших країн, які вже не зможуть заплатити високі ціни, і на ринку буде відчуватись реальна нестача пшениці, меншою мірою кукурудзи тощо.