Про це в інтерв'ю «ЦТС» повідомив директор порту Олександр Олійник.
«Можу відзначити велике зростання потоку зернових. Це нас дуже радує в такий непростий момент. За 8 місяців ми вже перевалили 263,2 тис. т цих вантажів — це 214,3% від такого ж періоду минулого року», — сказав він.
За його словами, своє майбутнє порт пов'язує в т.ч. з перевалкою аграрних вантажів. «До того ж у них висока дохідна ставка, що також нам вигідно. І ми прийняли рішення в минулому році про будівництво зернового терміналу, річною потужністю 2 млн т. Сумарна вартість проекту — 800 млн грн», — говорить Олександр Олійник.
Для будівництва другої черги зернового терміналу порт має намір залучити «серйозного інвестора». Порт вже підписав контракт з інвестором, який модернізує старий склад генеральних вантажів з його переорієнтацією на зберігання вантажів АПК, що обійдеться в 100 млн грн.
«Модернізація збільшить норму одноразового зберігання до 30 тис. т і дозволить організувати прийом вантажів з усіх видів транспорту», — додав директор порту.
Для довідки: Маріупольський порт з самого свого заснування в 1889 р. запроектований як морські ворота для експорту промислової продукції Донбассу, що тоді бурхливо розвивався, тому сильно постраждав від конфлікту на Сході України. Зокрема, перевалка вантажів за минулий рік склала всього 8,5 млн т. Якщо порівнювати з дуже успішним 2013-м, то в 2015-му вантажообіг впав на 42%.

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Логістичні витрати на експорт зернових зросли на $50 за тонну з часу зупинки портів і можуть продовжувати підвищуватись.

Експорт зерна через Чорне море стикається з новими логістичними обмеженнями: рекордно низький рівень води в Дунаї скорочує пропускну здатність маршруту через Румунію на тлі посилення російських атак на українські порти.

Інвестиції в альтернативні білки можуть забезпечити економіці Європейського Союзу додаткові €111 млрд щороку до 2040 року, якщо цей напрям стане одним із пріоритетів розвитку.

Використання альтернативної логістики коштуватиме сільгоспвиробникам додатково 50–70 євро на кожній тонні продукції, а загальні втрати аграрного сектору України можуть становити від $1,5 млрд до $3 млрд. Саме тому підтримка міжнародних партнерів є надзвичайно важливою як для України, так і для збереження глобальної продовольчої безпеки.

Основний тягар кризи, пов'заної з посиленням російських атак на цивільні судна та портову інфраструктуру, що створюють критичні ризики для експорту, знову лягає на українського агровиробника.

Україна втратила близько третини потужностей для експорту зерна через ключові чорноморські порти в результаті російських атак на портову інфраструктуру.

Наступного сезону дефіциту перевантажувальних потужностей на ринку не очікується. Порти готові до зростання експорту, але бізнесу стає дедалі дорожче працювати.
