Експорт українського зерна не становить загрози для фермерів Литви, оскільки транспортується через балтійські порти для реекспорту, відповідно, не є таким актуальним питанням, як для прифронтових країн.
Таку думку висловив лідер Спілки селян та зелених Литви (LVŽS) Рамунас Карбаускіс, пише «Інтерфакс-Україна».
«Експорт через Литву не може становити загрози (для фермерів. — Ред.), а може становити загрозу тільки в разі великого імпорту для місцевого споживання з України. Тому що українці змушені продавати зерно набагато дешевше, ніж на світовому ринку, але в цьому випадку для Литви це не так актуально, як для держав, які межують з Україною», — сказав він.
Водночас бізнесмен зазначив, що литовські фермери набагато краще налаштовані щодо українських фермерів і «не вважають, що тут є якась проблема».
За його інформацією, Литва закуповує для задоволення потреб внутрішнього ринку переважно кукурудзу, що не є прямою конкуренцією литовським фермерам. Він також нагадав, що через Клайпедський порт на експорт надходять невеликі обсяги української агропродукції, але це «реекспорт, який жодним чином не впливає на місцевий ринок».
Водночас Карбаускіс заявив, що розуміє польсько-угорську ситуацію, де є невдоволення місцевою конкуренцією за українське зерно.
«Я розумію ситуацію поляків та угорців, які стикаються з конкуренцією на місцевому ринку, у споживанні, і, можливо, це має сильний вплив. Мені здається, це пов'язано з виборами в Польщі, і галас навколо українського зерна міг бути перебільшений», — заявив очільник спілки.
Водночас він висловив упевненість у тому, що щойно Україна виграє війну, українські аграрії повернуться до глобальних ринків і цін, і все повернеться в «нормальне русло».
«Якщо наразі виникнуть невеликі проблеми, то після закінчення війни все повернеться на круги своя», — наголосив він.

Святослав Вакарчук заспівав для аграріїв в полі під час жнив

UCAB FOOTBALL CUP 2026. Літні ігри

Кермо, поле і TikTok: як 18-річна студентка працює трактористкою

Судна, що прямують до українських портів на Дунаї, пропускатимуть через Сулінський канал відповідно до черговості, яку формує «Адміністрація морських портів України» (АМПУ).

Україна офіційно звернулася до польської сторони з пропозицією подвоїти кількість залізничних потягів, що перетинають прикордонні переходи.

У період розпалу жнив у портах Великої Одеси через атаки ворога по інфраструктурі та суднах повністю заблоковано експорт агропродукції. Сьогодні ситуація набагато критичніша за 2022 рік, адже зараз сільгоспвиробникам потрібні обігові кошти водночас і на посівну, і на покриття боргових зобов'язань перед банками. Але аграрії не можуть отримати перші кошти від реалізації урожаю.

З 1 по 18 серпня було експортовано 900 тис. т агропродукції. Це становить 31% від того, що можна було би експортувати в разі вільного доступу до портів Великої Одеси.

Група АГРОТРЕЙД експортувала майже 500 тис. т зернових та олійних культур у 2025/26 МР, це найвищий показник компанії за понад десять років.

Український уряд планує првоести консультації з Єврокомісією щодо збільшення експортних квот на деякі види агропродукції.

У червні в порти Великої Одеси заходило близько 200 суден на місяць, але через постійні обстріли інфраструктури, а потім і суден, у липні цей обсяг суттєво зменшився. З 22 липня жодне судно не зайшло в порти Великої Одеси. Це було вперше за 2,5 року роботи морського коридору.

Україна та Литва обговорили практичну співпрацю у відновленні та розвитку морських портів, зокрема модернізацію інфраструктури та залучення інвестицій.

Закупівельні ціни на пшеницю у Литві такі низькі, що деяким фермерам вигідніше її спалювати, ніж продавати.

Україна запровадила заборону на ввезення продуктів тваринництва з Литовської Республіки через спалах блутангу.