Про це йдеться у дослідженні, презентованому 13 листопада у Європарламенті, повідомляє Deutsche Welle.
Автори дослідження порівняли митні ціни, за якими зерно експортували з України, з ринковими цінами на той самий період на відповідні марки зерна. Як зазначають автори дослідження, 64% пшениці експортувалися з України через Швейцарію та території, що перебувають під юрисдикцією Великобританії, ще 11% — через Об'єднані Арабські Емірати та Кіпр. При цьому всі вони не були основними країнами призначення експорту.
Оскільки податки у Швейцарії, Великобританії та на Кіпрі є нижчими, ніж в Україні та багатьох країнах призначення, то експорт через них дозволяв виводити прибуток.
«Наші оцінки потенційного виведення прибутку демонструють, що за підсумками експорту пшениці та кукурудзи, який становить приблизно 40% українського агроекспорту, близько $1,5 млрд були потенційно виведені з 2015 по 2017 рік», — ідеться у дослідженні.
Різниця між митними та ринковими цінами у $1,5 млрд «ще не означає, що податки не сплатили, але вона означає високий ризик ухилення від сплати податків», зазначив керівник групи авторів дослідження Томмазо Фаччіо, який викладає у Ноттінгемському університеті. Для того, аби визначити, чи були сплачені податки в Україні, потрібно перевірити податкові декларації великих гравців, говорить дослідник, проте їх немає у відкритому доступі.
У дослідженні зазначають, що з другої половини 2016 року різниця між митними та ринковими цінами «значно» скоротилася. Однією з причин цього називається ухвалення у липні 2015 року нових податкових норм щодо трансфертного ціноутворення.
На запитання, чи спостерігають автори дослідження продовження практики виведення прибутку зараз, Фаччіо відповів: «До 2016 року була куди більша різниця між цінами, які показувалися, та ринковими цінами. Але після 2016 року все одно залишається велика різниця (…) Є ризик, що виведення прибутку досі відбувається».
Євродепутат фракції Європейської народної партії Міхаель Ґалер (Michael Gahler) заявив, що використає результати цього дослідження у своїй роботі постійного доповідача Європарламенту щодо України.
«Я подивлюся на це, та ми пошукаємо шляхи та засоби, як можна покращити ситуацію», — пообіцяв він.
«В Україні ухилення від сплати податків — це справді хвороба. І ми повинні протидіяти цьому або хоча би привертати увагу до цього», — заявила євродепута фракції Зелених Віола фон Крамон (Viola von Cramon) , яка є першою заступницею голови делегації Європарламенту щодо асоціації з Україною. Вона додала, що бачить те саме у всіх пострадянських країнах.

Зміна торговельних потоків: які можливості має український виробник

Органічний сектор демонструє стійкість і залишається в топ-5 постачальників продукції до ЄС

У Глухові облаштували 3-гектарний яблуневий сад із 13 сортами

Фактичний показник EBITDA після реалізації продукції сезону 2025 року по основних агрокультурах становить $405/га. Порівняно із сезоном 2024 року, коли EBITDA досяг $446/га, результат знизився приблизно на 9%.

Україна з Європейським Союзом уже 10 років живе в режимі максимально вільної торгівлі, проте є один вид аграрної продукції, щодо якого ведуться дискусії.

За підсумками вересня було експортовано 2,4 млн т агропродукції, що становить 46% від потреби. З них зернових 1,4 млн т — це 38% від потенційно необхідного експорту.

Ціни на вершкове масло в Європі продовжують знижуватися, що погіршує перспективи експорту українського продукту до ЄС.

Україна виконала всі вимоги для відкриття аграрних розділів у межах п'ятого кластера переговорів щодо вступу до Європейського Союзу і наразі очікує на політичне рішення.

Надання пріоритету в логістиці олійним культурам та продуктам їх переробки є неприпустимим в умовах обмежених можливостей експорту української агропродукції.

Українська економіка найбільше страждає від експортних цін, які зараз діють на ринку. На даний час внутрішні ціни на зерно в Україні становлять $100/т, що, залежно від регіону, як мінімум на $50 нижче за собівартість. Тож це дуже серйозна проблема для українських аграріїв.

В Україні наразі працюють 82,95 тис. агрокомпаній, і їхня кількість збільшується.

У процесі сільськогосподарського використання з часом відбувається виснаження ґрунту, а оскільки цей ресурс обмежений, відновлення родючості повністю залежить від правильної роботи з ним. Українські аграрії дедалі частіше залучають у своїх практиках методи покращення стану ґрунту: зменшують інтенсивність обробітку, висівають покривні культури, вносять органічні добрива та використовують біопрепарати.