Про це попереджають фахівці «Інституту здоров'я рослин» і додають, що ринок зараз переповнений фальсифікатом та неякісною продукцією, яка може не просто не спрацювати, а й нашкодити посівам.
«Застосування добрив — доволі затратна частина виробництва сільгосппродукції, тому необхідно бути певним, яку діючу речовину ви вносите, і чи відповідає її кількість зазначеній на етикетці — щоб не вийшло так, що замість повноцінної поживи ви «підживите» свої поля неякісним продуктом або, ще гірше, невідомо чим», — радить керівник агробіологічної лабораторії інституту Володимир Конограй.
Дати 100% гарантію якості придбаних добрив, на думку вченого, може лише дослідження в лабораторних умовах.
«Ми проводимо дослідження мінеральних та органічних добрив на цілий спектр різноманітних показників — вміст діючої речовини, вологу, густину, лужність, рН, азот тощо, — розповідає Володимир. — Для досліджень використовується сучасне обладнання від світових виробників, застосовуються якісні та кількісні аналітичні, фізико-хімічні методи та атомно-емісійний спектральний аналіз. Крім того, ми надаємо замовникові протокол досліджень, в якому зазначається вміст діючої речовини в добриві, та чи відповідає він вмісту, заявленому у сертифікаті. Таким чином, аграрій може бути певним, що придбав якісні добрива, і без сумніву застосовувати їх на своїх полях».
В «Інституті здоров'я рослин» також є можливість отримати рекомендації щодо застосування досліджених добрив із урахуванням особливостей господарства, як от: показники ґрунту, сортові особливості вирощуваних культур, інформація про попередників тощо. Це дає можливість оптимізувати процеси живлення рослин та витрати на них.

Молочне господарство на Вінниччині утримує майже 10 тисяч голів ВРХ

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

Сільгоспвиробники практично завершили збирання ранніх зернових, зернобобових культур і ріпаку. Через паралізовану логістику та труднощі зі збутом продукції закупівельні ціни на зернові обвалилися й опустилися нижче собівартості виробництва. Аграрії не продають зібраний врожай, а отже не мають обігових коштів перед осінньою посівною.

Осіння посівна кампанія озимих зернових культур невдовзі розпочнеться. Тому водночас із традиційним живленням важливе проведення передпосівної обробки насіннєвого матеріалу озимих пшениці та ячменю L-амінокислотами та легкозасвоюваними мікроелементами і здійснення позакореневих підживлень.

В Україні запустили безкоштовний цифровий помічник Bactogran Field Advisor, який розраховує необхідну кількість фосфору для кожного конкретного поля. Це дозволяє контролювати правильну норму внесення одного з трьох життєво необхідних для рослин елементів і, відповідно, не вносити зайвого, а отже заощаджувати кошти.

Після початку конфлікту на Близькому Сході та блокування судноплавства в Ормузькій протоці аналітики очікували серйозного дефіциту азотних добрив. Підстави для цього були очевидні, оскільки через регіон Перської затоки проходить значна частина світової торгівлі добривами, а до третини глобального експорту карбаміду прямо чи опосередковано залежить від цього маршруту. Фактично країни Аравійського півострова є маркетмейкерами на ринку азотних добрив.

Склеротиніоз — небезпечна хвороба, що може спричинити значні втрати врожайності соняшнику та сої. Вона зустрічається практично у всіх без винятку регіонах вирощування культур, а тому в гідротермічних умовах поточного сезону вимагає посиленої уваги аграріїв по всій країні.

Науково-експертна рада при Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства України рекомендувала до державної реєстраці понад 100 пестицидів і агрохімікатів.

Мінливі погодні умови весни й першого місяця літа стали справжнім випробуванням для посівів соняшнику та сої. Періоди знижених і підвищених температур та їх різкі перепади, рясні опади та на противагу їм — жаркі посушливі умови — не лише перевіряли рослини на міцність, а й створювали для них додаткові ризики в контексті ураження хворобами.

Погодні умови другої половини червня були переважно задовільними для розвитку сільськогосподарських культур. Водночас опади у вигляді зливових дощів створили передумови для розповсюдження грибкових хвороб на рослинах та інтенсивного росту бур’янів, деякі з яких піддаються інфікуванню патогенами та є резерватом для їх поширення.

Рівень вологозабезпеченості, що поповнився завдяки опадам, які останнім часом випали майже по всій території країни, створив сприятливі умови для поширення комплексу хвороб ярих зернових культур.

Гідротермічні умови травня виявилися не дуже сприятливими для розвитку соняшнику. Підвищена вологість, помірні температури та їх різкі перепади створили всі умови для розвитку патогенів у посівах культури.