Компанія Delta Wilmar з початку війни експортувала партію соняшникового шроту до Китаю і далі напрацьовує експортні шляхи для відправлення наступних партій.
Про це розповів старший менеджер олійних ринків компанії Delta Wilmar Сергій Нєвський під час онлайн-конференції «Український ринок олійних: оптимістичний чи песимістичний прогноз».
«Сьогодні контейнерна логістика до Китаю складна, адже Україна використовує наразі лише ті контейнери, які приходять з імпортом. Можливості для експорту шроту та олії до Китаю та Індії досить серйозно лімітовані. Те, що ми втратили Panamax-порти, дуже відчутно для української олії. Технічно Україна може відправляти продукцію до Європи, яка забрала велику порцію олії та соняшникового насіння. Але головні ринки цієї продукції — Китай та Індія», — зазначає Сергій Нєвський.
За його словами, з початком війни працює лише три дунайські порти, де спостерігається серйозне підвищення вартості фрахту і страхування. Тому виникає запитання: чи буде вигідно українським експортерам везти продукцію до Китаю та Індії за такого здорожчання логістичної складової?
«Хоча після виходу з Одеси першого судна є великі очікування на порти «Чорноморськ» та «Південний». І є надія повернути ринки Китаю та Індії», — припускає Сергій Нєвський.
Він розповідає, що ціни на олію цього маркетингового сезону залежать від логістики. Ціна на соняшникову олію злетіла цьогоріч до $1900, що призвело до заміни її на інші олії. Також деякі покупці відмовилися від ненадійних ланцюжків постачання.
«Ми вважаємо, що 6 млн т насіння соняшнику буде експортовано до Європи, а раніше це було 200 тис. т. Найбільше насіння йде до Болгарії та Румунії, де воно переробляється. Це серйозно знизить ціни на олію і робить українську олію менш привабливою для найближчих країн-імпортерів. З іншого боку Китай та Індія будуть очікувати на наші постачання. Якщо порти відкриються, ми зможемо відчути більше попиту з цих країн», — вважає Сергій Нєвський.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

Китай визначив ціль довести виробничий потенціал зерна до 725 млн т у межах п'ятирічного плану розвитку сільського господарства на 2026–2030 роки. Основний акцент зроблено на впровадженні сучасних технологій, модернізації агросектору та зміцненні продовольчої безпеки.

Держпродспоживслужба розпочала формування переліків підприємств і операторів, які планують експорт ячменю та гороху до Китайської Народної Республіки. До 17 серпня 2026 року необхідно надіслати до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів документи, що підтверджують проведення фітосанітарних процедур щодо місць вирощування та зберігання продукції.

Індія, найбільший у світі покупець соняшникової олії, переорієнтовується на альтернативні види рослинних олій через перебої з постачанням продукції з України та росії.

Олійноекстракційні заводи Kernel за підсумками 2026 ФР (завершився 30 червня 2026 року) переробили майже 3,2 млн т культур, що на 8% менше аналогічного показника попереднього сезону.

Світовий олійний комплекс завершив минулий тиждень із помірно позитивною динамікою.

Влада Туреччини вирішила ввести тарифні квоти на імпорт соняшникового насіння та нерафінованої олії, які забезпечать стабільні постачання олії на внутрішній ринок та пільгові умови ввезення сировини для переробки.

Виробництво зернових в Індії у 2025/2026 маркетинговому році може досягти рекордних 376,6 млн т завдяки високим урожаям рису, пшениці та кукурудзи.

Міністр сільського господарства та добробуту фермерів Індії Шіврадж Сінгх Чаухан схвалив пропозиції урядів трьох штатів щодо закупівлі рекордних обсягів бобових і олійних культур у сезоні рабі 2025/2026.

Китай збільшив імпорт соняшникового шроту у 2025/26 МР удвічі внаслідок призупинення постачання канадського шроту з каноли. При цьому Україна та Казахстан збільшили частку в постачанні цієї продукції на китайський ринок, а росія — знизила.

10 найбільших компаній – платників податків у агропромисловому секторі України 2023 року сплатили до бюджетів усіх рівнів майже 19,4 млрд грн. Це на 36% більше, ніж роком раніше.