Агробізнес пояснив, що не влаштовує в законопроєктах про валютну виручку

Як говориться у повідомленні УКАБ, зазначені проєкти законів не враховують застереження і пропозиції агроспільноти та містять очевидні недоліки.

Так, експертами членів УКАБ було проаналізовано ці законопроєкти та звернуто особливу увагу на важливі норми. Зокрема, в законопроєкті №10168-2 викликає занепокоєння:

• Відсутність тестового режиму для впровадження запропонованих механізмів серед експортерів аграрної продукції (запропоновану асоціацією пропозицію перехідного періоду терміном 6 місяців не враховано).
  
• Процедура контролю 20% обсягу валютної виручки (неповернутої за останні 12 місяців) для застосування нульової ставки щодо експорту окремих видів аграрної продукції створюватиме невизначеність без своєчасного надходження інформації від банків.
• Відсутність чіткого механізму відображення і періодичного оновлення інформації в Електронному кабінеті платника податків, який дає можливість правильного вибору ставок оподаткування ПДВ для операцій експорту.
• Державне втручання у відносини суб’єктів  господарювання через норму про застосування договірної (контрактної) вартості окремої аграрної продукції як бази оподаткування для операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту цієї продукції.
• Норма про можливість зупинки в Єдиному реєстрі податкових накладних реєстрації розрахунків коригування до податкової накладної потребуватиме додаткового часу і зусиль для проходження процедури відновлення їх реєстрації, створює ризики дефолту за контрактами.
• Отримання квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування протягом трьох операційних днів з дня подання є неприйнятним, оскільки це призведе до невизначеності суб’єкта господарювання. Така квитанція повинна надходити експортеру протягом операційного дня.
• Запропонований поетапний механізм формування розрахунків коригування до податкових накладних, як і можливість зупинки їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, суттєво ускладнить адміністрування ПДВ щодо таких експортних операцій.
• Норма про те, що у податковій накладній одиниця виміру може бути лише в кілограмах, не відповідає практиці обліку виробників та експортерів насіння.

Крім цього, Кабінет Міністрів України у тримісячний строк після опублікування повідомлення про введення в дію системи простежуваності сільськогосподарської продукції повинен забезпечити використання даних такої системи. Проте норма доведення до експортерів інформації про початок використання такої системи відсутня. Водночас експортери аграрної продукції повинні мати впевненість у тому, що реєстрація їхніх митних декларацій не буде зупинена через відсутність інформації від податкових органів.

Щодо законопроєкту №10169-2, то:

• Підхід про те, що одна митна декларація повинна містити інформацію лише щодо одного товару та реквізити однієї відповідної податкової накладної, призведе до додаткових фінансових витрат експортерів.
  
• Контроль фактурної вартості, зазначеної у митній декларації, на предмет її відповідності мінімально допустимим експортним цінам, який пропонується здійснювати митним органам, дублює контроль вартості по цих операціях з боку податкових органів.
• Запропонований механізм контролю на відповідність мінімально допустимим експортним цінам не повинен поширюватись на ціни за форвардними контрактами, які встановлені до дати введення в дію такого механізму.

З огляду на вищезазначене, УКАБ закликає депутатів зважено підійти до зміни процедури адміністрування експорту окремої аграрної продукції та не підтримувати законопроєкти №10168-2 та №10169-2. Норми цих законопроєктів не враховують інтереси сумлінних експортерів аграрної продукції та дублюють запроваджені раніше механізми щодо верифікації експортерів та повернення валютної виручки.