Майбутнє розширення Європейського Союзу не ослабить, а підвищить конкурентні переваги та посилить внутрішній єдиний ринок самого ЄС. У цьому контексті аграрна потужність України є не викликом для Спільної сільськогосподарської політики ЄС, а інвестицією у його міжнародну конкурентоспроможність.
Про це під час зустрічі з журналістами заявив президент Європейського соціально-економічного комітету (EESC) Олівер Ропке, пише «Укрінформ».
«Інтеграція країн-кандидатів до ЄС — це процес, що оснований на досягненнях. Наприкінці кожна з країн-кандидатів має виконати необхідні критерії, зокрема економічні. Але це той випадок, коли, як я переконаний, конкуренція на Єдиному ринку та загальна конкурентоспроможність ЄС надалі зростуть. Я не ігнорую виклики, такі як сільськогосподарська політика, особливо коли йдеться про Україну. Але я не вважаю, що це є перешкодою, це буде інвестицією у нашу конкурентоспроможність у майбутньому», — сказав Олівер Ропке.
Він нагадав, що забезпечення конкурентоспроможності — серед вищих пріоритетів у стратегічному порядку денному ЄС та у політичних директивах для діяльності оновлених євроінституцій. Європейський соціально-економічний комітет вже відпрацював свої пропозиції з цього приводу та, відповідно, до законодавства ЄС, і представив їх на розгляд керівних структур ЄС.
«Важливо, що конкурентоспроможність має розумітися у ширшому сенсі… Однією з найбільших перешкод для нашої конкурентоспроможності є нестача інвестицій. Ми маємо поглянути, як стимулювати такі інвестиції, оскільки в ЄС ми потребуємо для цього 800 млрд євро щорічно, Це те, чого ми не можемо досягти лише на рівні країн-членів. Тож нам потрібні колективні дії на європейському рівні», — додав президент EESC.
Також він наголосив, що у розв'язанні економічних питань ЄС має чітко дотримуватися ключових положень соціально-економічної політики та імплементувати права європейців, які є складовою соціальної моделі як у ЄС, так і в його країнах-членах.

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

Підприємства, акредитовані для експорту продукції до Європейського Союзу, виробляють 83% м'яса птиці та 75% харчових яєць в Україні.

У червні та липні поточного року Україна відкрила 1 і 6 кластери ЄС («Основи процесу вступу до ЄС» і «Зовнішні відносини»), 2-5 кластери відкриються впродовж найближчих місяців, юридично для цього немає жодних перепон. Наразі у ЄС міркують над певними політичними аспектами, зокрема, є два чинники: стандарти виробництва (це вимоги щодо безпечності продукції та інші, які впливають на виробництво) та власне сільськогосподарська політика (бюджет на субсидії).

Кабінет Міністрів України пропонує змінити підходи до класифікації українських підприємств і наблизити їх до стандартів Європейського Союзу (ЄС).

росія намагається наростити експорт свого зерна через порти країн Балтії, й цьому слід завадити.

Механізм підтримки українських аграріїв після вступу України до Європейського Союзу відрізнятиметься від того, який застосовувався до країн, що вступили до ЄС раніше.

Бразилія обійшла Канаду та стала третім найбільшим експортером свинини у світі, поступаючись лише Європейському Союзу та США.

Класичний страховий ринок не здатний самостійно покрити втрати українських підприємств під час війни через масштаб руйнувань, тому для їх компенсації потрібне залучення державних коштів і допомога міжнародних партнерів.

Компанія МХП вивозить частину м'ясної продукції на зберігання до Європи.

Україна розраховує на відкриття аграрного кластера в межах переговорного процесу щодо вступу до Європейського Союзу на початку 2027 року.

Уряд Бразилії заявив, що може запровадити дзеркальні заходи проти Європейського Союзу, якщо переговори щодо скасування обмежень на імпорт продукції тваринного походження з південноамериканської країни не дадуть «задовільного результату».