Майбутнє розширення Європейського Союзу не ослабить, а підвищить конкурентні переваги та посилить внутрішній єдиний ринок самого ЄС. У цьому контексті аграрна потужність України є не викликом для Спільної сільськогосподарської політики ЄС, а інвестицією у його міжнародну конкурентоспроможність.
Про це під час зустрічі з журналістами заявив президент Європейського соціально-економічного комітету (EESC) Олівер Ропке, пише «Укрінформ».
«Інтеграція країн-кандидатів до ЄС — це процес, що оснований на досягненнях. Наприкінці кожна з країн-кандидатів має виконати необхідні критерії, зокрема економічні. Але це той випадок, коли, як я переконаний, конкуренція на Єдиному ринку та загальна конкурентоспроможність ЄС надалі зростуть. Я не ігнорую виклики, такі як сільськогосподарська політика, особливо коли йдеться про Україну. Але я не вважаю, що це є перешкодою, це буде інвестицією у нашу конкурентоспроможність у майбутньому», — сказав Олівер Ропке.
Він нагадав, що забезпечення конкурентоспроможності — серед вищих пріоритетів у стратегічному порядку денному ЄС та у політичних директивах для діяльності оновлених євроінституцій. Європейський соціально-економічний комітет вже відпрацював свої пропозиції з цього приводу та, відповідно, до законодавства ЄС, і представив їх на розгляд керівних структур ЄС.
«Важливо, що конкурентоспроможність має розумітися у ширшому сенсі… Однією з найбільших перешкод для нашої конкурентоспроможності є нестача інвестицій. Ми маємо поглянути, як стимулювати такі інвестиції, оскільки в ЄС ми потребуємо для цього 800 млрд євро щорічно, Це те, чого ми не можемо досягти лише на рівні країн-членів. Тож нам потрібні колективні дії на європейському рівні», — додав президент EESC.
Також він наголосив, що у розв'язанні економічних питань ЄС має чітко дотримуватися ключових положень соціально-економічної політики та імплементувати права європейців, які є складовою соціальної моделі як у ЄС, так і в його країнах-членах.

Конкурентоспроможність, інновації та інвестиції: як бізнеси адаптуються до викликів

Від Дія.City до сучасного агровиробництва: технологічні виклики на TECHNOVATION

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

Агровиробники із 18 областей України взяли участь у практичному навчанні за програмою «Квиток до ЄС».

Наразі розробляються нові цілі спільної аграрної політики ЄС. До кінця цього року Єврокомісія планує презентувати наступний раунд, де буде закладена підтримка для органічних виробників.

Кабінет Міністрів України затвердив план заходів на 2027-2030 роки з реалізації Стратегії запровадження звітності підприємств зі сталого розвитку.

Фінансові втрати внутрішнього рибальства й аквакультури Європи через хижих птахів, зокрема бакланів, оцінюються у €670 млн на рік.

Цього року шість українських виробників молочної продукції взяли участь у одній із найбільших міжнародних виставок харчових продуктів і напоїв SIAL Paris у Франції. Компанії вперше експонувалися у профільному павільйоні.

Країни Європейського Союзу у 2026/27 МР (липень – жовтень) збільшили імпорт насіння соняшнику порівняно з попереднім сезоном на 73,9% — до 240,48 тис. т.

Україна проходить процес гармонізації законів до норм Євросоюзу. До 2028 року є шанс успішно завершити це завдання.

Європейська комісія переглянула максимально допустимі рівні залишків шести пестицидів у сільськогосподарській продукції.

Угорщина під час засідання робочої групи Ради ЄС з питань розширення у Брюсселі 27 жовтня відмовилася схвалити результати скринінгу переговорних кластерів 4 та 5 у межах переговорів про вступ України до Європейського Союзу.

Холдинг Kernel («Кернел») у 2025–2026 роках завершив впровадження подвійного моніторингу якості зерна та готової продукції — як за українськими стандартами, так і за вимогами ЄС.