Про це йдеться у повідомленні УКАБ.
Як зазначається у зверненні, упродовж 2017-2019 років програма активно працювала та показувала хороші результати, підвищивши забезпеченість аграріїв технікою українського виробництва. Вона суттєво відрізнялася серед інших простотою функціонування і можливістю отримання коштів та користувалась популярністю у всіх аграріїв, починаючи від маленьких сімейних ферм і закінчуючи великими агрокомпаніями. За весь період роботи програми аграрії придбали техніки і обладнання вітчизняного виробництва майже на 6 млрд грн.
«У результаті, програма значно простимулювала розвиток вітчизняного машинобудування. В період її дії, в Україні більше ніж в 4 рази зросла кількість виробників техніки і обладнання, зросла кількість підприємств від 40 у 2017 році до 181 у 2019 році, а перелік видів техніки і обладнання для агросектору зріс майже в 16 разів — з 792 видів у 2017 до 12542 у 2019 році. Зростання кількості виробників і попиту на українську продукцію призвело до створення додаткових робочих місць на підприємствах, а це понад 5 тис. Працевлаштованих», — зазначають експерти.
Важливим моментом є те, що багато підприємств розраховували свої інвестиційні плани з урахуванням дії даної програми до 2021 року, як це передбачено Держбюджетом України, пояснюють в УКАБ. Як наслідок, скасування програми змусить переглянути подальшу роботу багатьох підприємств у напрямку розширення виробничих ліній, персоналу, модернізації власного обладнання та призведе до значних втрат.
«Це одна з небагатьох реально дієвих програм в агросекторі, яка допомогла за останні роки суттєво підвищити конкурентоспроможність вітчизняних виробників сільгосптехніки. Вкрай важливо продемонструвати послідовність такої підтримки та продовжити її фінансування, щоб дати виробникам техніки впевненість в запланованих інвестиціях», — зазначає генеральний директор УКАБ Роман Сластьон.
Враховуючи вищезазначене, УКАБ звертається до української влади з проханням підтримати позицію аграрного сектору та запобігти скасуванню програми часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва.

Молочне господарство на Вінниччині утримує майже 10 тисяч голів ВРХ

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

Ще 15 аграрних підприємств Рівненщини цього місяця отримають 5,2 млн грн державної компенсації за придбану сільськогосподарську техніку та обладнання українського виробництва.

Благодійна організація «Міжнародний благодійний фонд «Жнива Перемоги» розпочинає черговий етап реалізації грантового проєкту, який передбачає можливість безплатного отримання техніки для збору врожаю 2026 року.

Міністерство економіки та довкілля разом з Українським державним фондом підтримки фермерських господарств, а також експертами проєкту EU4SmallFarms почали розробляти процедури, за якими працюватиме майбутня Виплатна агенція — установа, що адмініструватиме державну та міжнародну підтримку сільського господарства за стандартами ЄС.

Сільгоспвиробники практично завершили збирання ранніх зернових, зернобобових культур і ріпаку. Через паралізовану логістику та труднощі зі збутом продукції закупівельні ціни на зернові обвалилися й опустилися нижче собівартості виробництва. Аграрії не продають зібраний врожай, а отже не мають обігових коштів перед осінньою посівною.

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) та агенція UCABevent збирають провідних СЕО, власників, інвесторів та інноваторів, щоб провести разом тест «на людяність» бізнесу під час XVII Міжнародної конференції «Ефективне управління агрокомпаніями» (LFM).

Українські сільгоспвиробники станом на 10 серпня 2026 року обмолотили 5,63 млн га зернових і зернобобових культур, або 48,6% прогнозованих площ.

Аграрії Львівської області можуть отримати до 30% компенсації з обласного бюджету за придбання племінних нетелей та телиць. Документи приймають у Департаменті агропромислового розвитку ЛОВА до 10 жовтня 2026 року.

Нині уряд напрацьовує механізм компенсації за втрачені посіви для аграріїв у межах 50-кілометрової зони від бойових дій, а Міністерство аграрної політики та продовольства консолідує розмір площ, які підпадатимуть під виплату компенсації.

Урожайність сільгоспкультур на 40-50% залежить від живлення. Останніми роками на ньому доволі жорстко економили, подекуди урізаючи систему лише до базового азотного удобрення. Проте така економія не є сталою, і без комплексного живлення макро-, мезо- та мікроелементами досягти високих урожаїв неможливо.

Обсяги ринку добрив в Україні скоротилися приблизно на 50-60% порівняно з довоєнним періодом. Два останніх сезони аграрії працювали частково на старих запасах, частково відмовлялися від використання добрив. Подальша динаміка ринку залежатиме від світової ціни на агропродукцію та доступної логістики.