Підвищення температури повітря в контексті глобального потепління, відмова від глибокого обробітку ґрунту, порушення сівозміни та відсутність регулярного контролю шкідників у посівах створюють сприятливі умови для їх розповсюдження. Сьогодні вже наявні сходи ріпаку озимого локально перебувають у фазі 4-6 листків, і їх пошкоджують капустяна білокрилка, тютюновий трипс, гусениці капустяної молі, бавовникової та підгризаючих совок; подекуди відзначається живлення личинок ріпакового пильщика, хрестоцвітих блішок. На полях після ранніх попередників спостерігаються гусениці підгризаючих совок, які після посіву озимих зернових та завершення дії інсектицидного протруйника загрожуватимуть культурі. В умовах затяжної теплої осені шкідники спричинятимуть зрідженість посівів, гальмуватимуть процеси росту та розвитку, пошкоджуватимуть стебла і листовий апарат, тим самим знижуючи якість фотосинтетичних процесів, опосередковано сприятимуть ураженню хворобами. Найкращий спосіб цього уникнути — ретельний моніторинг посівів і проведення за потреби інсектицидних обприскувань.












