Про це повідомляє асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» з посиланням на дані Держстату.
Як зазначається, використання азотних добрив збільшилося на 20% — до 1,9 млн т діючої речовини, фосфорних — на 21% — до 0,5 млн т діючої речовини та калійних на 13% — до 0,4 тис. т діючої речовини.
За словами аналітиків УКАБ, щорічне зростання використання добрив в Україні продовжується вже 25 років, починаючи з 1995 року, проте приріст 2020 року вдвічі перевищує середньорічні темпи зростання останніх 5 років.
«Таке суттєве зростання пов'язане з поліпшенням технології виробництва, відносним зниженням вартості добрив на міжнародних ринках, а також зниженням ставок кредитування, що поліпшило можливості фінансування витрат на посівну», — пояснюють експерти.
Такі тенденції є дійсно позитивними, вважають в УКАБ, адже Україна продовжує зменшувати розрив між фактичним та науково обґрунтованим рівнем використання добрив. Так, у 1990 році в Україні використання мінеральних добрив становило 4,4 млн т в діючій речовині, що на 57% перевищує поточний рівень. Водночас також вносилося значно більше органічних добрив.
У той же час в аналітики підкреслюють, що внутрішнє виробництво фосфорних і калійних добрив працює на імпортній сировині та покриває не більше 15% поточних потреб ринку. Так, за 2020 рік було випущено близько 290 тис. т у фізичній вазі комплексних добрив (із вмістом фосфору або фосфору та калію). При цьому імпорт таких добрив склав 1,68 млн т, переважно з Білорусі, Марокко, Литви та Польщі.

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Український агробізнес продовжує працювати в умовах, де безпекові ризики безпосередньо впливають на логістику, собівартість і фінансові результати компаній. Непередбачуваність витрат, перебудова експортних маршрутів, волатильність цін на пальне та дефіцит оборотного капіталу змушують бізнес по-новому підходити до управління ризиками.

Україна у 2025 році стала найбільшим покупцем мінеральних добрив із Польщі.

Обсяг експорту основних груп агропродовольчої продукції з України становив близько 2,15 млн т, що на 41,5% менше, ніж у липні, коли було експортовано 3,67 млн т.

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» та агенція UCABevent представили програму LFM 2026 – XVII Міжнародної конференції «Ефективне управління агрокомпаніями», яка відбудеться 8 вересня 2026 року в Києві.

Група компаній «Агрейн» завдяки диференційованому внесенню добрив змогла вдвічі скоротити їх використання без втрати врожайності.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Сільгоспвиробники практично завершили збирання ранніх зернових, зернобобових культур і ріпаку. Через паралізовану логістику та труднощі зі збутом продукції закупівельні ціни на зернові обвалилися й опустилися нижче собівартості виробництва. Аграрії не продають зібраний врожай, а отже не мають обігових коштів перед осінньою посівною.

Осіння посівна кампанія озимих зернових культур невдовзі розпочнеться. Тому водночас із традиційним живленням важливе проведення передпосівної обробки насіннєвого матеріалу озимих пшениці та ячменю L-амінокислотами та легкозасвоюваними мікроелементами і здійснення позакореневих підживлень.