Імпорт втрачає позиції на ринку насіння України

Про це говориться у повідомленні ННЦ «Інститут аграрної економіки».

«Хоча в цілому імпорт насіння зернових та олійних у першому півріччі 2022 р. все ще більш ніж у 9,6 раза перевищує обсяги вітчизняного експорту насіннєвого матеріалу ($27,8 млн) за аналогічний період, ще рік тому це співвідношення було більш ніж у 20 разів на користь імпорту», — поінформував завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення ННЦ ІАЕ, д.е.н. Олександр Захарчук.

У 2022 р. 99% в імпорті насіння зернових культур до України складала кукурудза. За шість місяців поточного року до країни було ввезено 8,8 тис. т насіння цієї культури. Це майже на 5 тис. т менше, ніж за 6 місяців попереднього року. На придбання насіння гібридної кукурудзи було витрачено 23,8% від загальної суми закупівель насіннєвого матеріалу — $62,9 млн.

«В значно меншій кількості купували за кордоном насіння інших зернових: лише 231 т пшениці, 88 т ячменю, 12 т вівса та 67 т сорго. У грошовому виразі на ці культури було витрачено менше $0,5 млн», — зазначають у відомстві.

У 2022 р. в імпорті насіння олійних культур на соняшник припадає 95%. Його постачання становило 15,1 тис. т, що на 2,8 тис. т менше, ніж торік.

У вартісному вимірі соняшник займає 64% від усього вітчизняного імпорту насіннєвого матеріалу. На придбання насіння цієї олійної витратили $163,1 млн. На придбання інших олійних культур — 3,5 т насіння льону, 604 т ріпаку, 217 т сої — було витрачено близько $7 млн.

«Карантинні обмеження та збільшення вартості логістики у 2020-2021 рр., війна з росією у 2022 р., проблеми з логістичними шляхами дали новий поштовх розвитку іноземних селекційних компаній у межах країни для забезпечення сільськогосподарських товаровиробників своєю продукцією. Більшість іноземних насіннєвих компаній вже побудували свої заводи на території України. З метою локалізації власного виробництва на території нашої держави вони здійснюють продаж насіння вітчизняним товаровиробникам, не ввозячи його з-за кордону. А вітчизняні селекційні компанії отримали шанс замістити виробників іноземної селекції насінням національної селекції, яке більш адаптоване до місцевих природно-кліматичних умов та технологій вирощування», — підсумував Олександр Захарчук.