Україна за січень-червень поточного року імпортувала 9,2 тис. т насіння зернових та 15,9 тис. т насіння олійних культур на загальну суму $266,3 млн, що майже на 20% менше, ніж торік.
Про це говориться у повідомленні ННЦ «Інститут аграрної економіки».
«Хоча в цілому імпорт насіння зернових та олійних у першому півріччі 2022 р. все ще більш ніж у 9,6 раза перевищує обсяги вітчизняного експорту насіннєвого матеріалу ($27,8 млн) за аналогічний період, ще рік тому це співвідношення було більш ніж у 20 разів на користь імпорту», — поінформував завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення ННЦ ІАЕ, д.е.н. Олександр Захарчук.
У 2022 р. 99% в імпорті насіння зернових культур до України складала кукурудза. За шість місяців поточного року до країни було ввезено 8,8 тис. т насіння цієї культури. Це майже на 5 тис. т менше, ніж за 6 місяців попереднього року. На придбання насіння гібридної кукурудзи було витрачено 23,8% від загальної суми закупівель насіннєвого матеріалу — $62,9 млн.
«В значно меншій кількості купували за кордоном насіння інших зернових: лише 231 т пшениці, 88 т ячменю, 12 т вівса та 67 т сорго. У грошовому виразі на ці культури було витрачено менше $0,5 млн», — зазначають у відомстві.
У 2022 р. в імпорті насіння олійних культур на соняшник припадає 95%. Його постачання становило 15,1 тис. т, що на 2,8 тис. т менше, ніж торік.
У вартісному вимірі соняшник займає 64% від усього вітчизняного імпорту насіннєвого матеріалу. На придбання насіння цієї олійної витратили $163,1 млн. На придбання інших олійних культур — 3,5 т насіння льону, 604 т ріпаку, 217 т сої — було витрачено близько $7 млн.
«Карантинні обмеження та збільшення вартості логістики у 2020-2021 рр., війна з росією у 2022 р., проблеми з логістичними шляхами дали новий поштовх розвитку іноземних селекційних компаній у межах країни для забезпечення сільськогосподарських товаровиробників своєю продукцією. Більшість іноземних насіннєвих компаній вже побудували свої заводи на території України. З метою локалізації власного виробництва на території нашої держави вони здійснюють продаж насіння вітчизняним товаровиробникам, не ввозячи його з-за кордону. А вітчизняні селекційні компанії отримали шанс замістити виробників іноземної селекції насінням національної селекції, яке більш адаптоване до місцевих природно-кліматичних умов та технологій вирощування», — підсумував Олександр Захарчук.

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

Аналітики підрахували, що на виробництво основних круп’яних культур (овес, гречка та просо), а також на паливо, добрива, насіння, оплату праці та послуг витрати складають менше 50%.

У серпні цього року наша країна стане 156-ю учасницею Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин, і вже у жовтні перша тисяча зразків вітчизняного насіння зернових і кормових культур відправляється на безпечне зберігання до Глобального сховища на Шпіцбергені.

За останні 12 років ведення діяльності ТОВ «Рост Агро» ціна на воду та електричну енергію зросла в геометричній прогресії, що змусило підприємство, яке займається насінництвом і зрошує 1,5 тис. га земель, встановити сонячну електростанцію.

ТОВ «Рост Агро» закладає насіннєві поля основних сільгоспкультур, тому без зрошення земель обійтися не може. Підприємство має приблизно 1,5 тис. га поливних земель і зупинятися на цьому не збирається.

Вплив погоди та бажання мати більше якісного врожаю змусили підприємство «Рост Агро» на Полтавщині встановити зрошення земель. До того ж господарство займається насінництвом, і без поливу ніяк не обійтися.

Україна у жовтні 2026 року передасть на зберігання до Глобального насіннєвого сховища Шпіцбергена понад 1000 зразків насіння зернових і кормових культур, серед яких кукурудза, бобові, гречка та жито.

Підприємство «Батьківщина» працює на Житомирщині вже 23 роки. Починали діяльність із 150 га, а зараз мають в обробітку 3600 га і далі працюють над розширенням земельного банку. Вирощують озимі пшеницю та ріпак, кукурудзу на зерно та силосну кукурудзу, соняшник і багаторічні трави.

Компанія PROMETEY розширює можливості співпраці для агровиробників і пропонує якісні мінеральні добрива та насіння для ефективного старту й підтримки.

У СФГ «Нива» власну зерносушарку побудували в 2015-2016 роках. Довго визначалися яке джерело енергії обрати для сушіння зерна, і зупинилися на альтернативному паливі.

Отримання стабільних урожаїв починається з контролю підземного горизонту, де приховану, але критичну небезпеку становлять дротяники (Elateridae) та несправжні дротяники (Tenebrionidae). Ці фітофаги є однією з найскладніших проблем для просапних і зернових культур, оскільки їхня шкодочинність починається з моменту висіву насіння. Неможливість візуального моніторингу в режимі реального часу робить захист від личинок коваликів та чорнишів стратегічним завданням.