В Україні триває складна збиральна кампанія кукурудзи: вже намолочено майже 21 млн т, але близько третини урожаю ще залишається в полях.
Про це повідомляють в аналітичному департаменті сільськогосподарського кооперативу ПУСК, створеного в межах ВАР.
Найбільші затримки спостерігаються у північних і західних областях. Попри покращення погоди, швидкість надходження кукурудзи на ринок обмежена. Основна причина обмеженої пропозиції — висока вологість зерна.
«Щоб довести кукурудзу до необхідних показників, доводиться знімати по 10–12% вологості. Це суттєво уповільнює роботу сушарок. Тому елеватори повідомляють про нестачу потужностей і просять тимчасово не завозити нові партії зерна», — пояснюють аналітики.
Спотові ціни залишаються стабільно вищими за форвардні й становлять $211–212 за тонну. В гривні показник досягає 10100–10200 грн/т і може зростати далі.
«Ми бачимо повільний, але стабільний рух вгору. Ціни можуть додавати по $1–2 на тонні щотижня,» — вважають аналітики.

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

В Україні станом на 19 жовтня 2026 року зібрано 14,79 млн га основних сільськогосподарських культур, або 74,2% прогнозованих площ. Загальний обсяг зібраної продукції становить 57,92 млн т.

Група «Агрейн» завершила збирання соняшнику врожаю 2026 року.

ТОВ СП «НІБУЛОН» у 2026 році збирає сорго з урожайністю близько 5 т/га.

Затяжні опади ускладнюють збирання кукурудзи в Україні та збільшують витрати аграріїв.

Ціни попиту на фуражну кукурудзу в напрямку портів Дунаю поточного тижня продовжують перебувати під тиском.

Елеваторні комплекси ТОВ СП «НІБУЛОН» перетнули позначку в 1 млн т прийнятого збіжжя нового врожаю.

Аграрії через дефіцит ліквідності дедалі частіше звертаються до банків за кредитами під заставу зерна, однак вимоги до його зберігання ускладнюють доступ до такого фінансування.

До 2022 року українська елеваторна інфраструктура значною мірою була побудована навколо експортної моделі: великі обсяги зерна концентрувалися в потужних комплексах і прямували до південних портів. Повномасштабна війна змінила цю логіку — зернові потоки стали менш передбачуваними, зросло значення західних областей, альтернативних експортних маршрутів та енергетичної автономності.

Виробничо-складський комплекс для зберігання та обробки зернових у с. Гнилиці Тернопільської області виставили на продаж.