Український ринок пшениці демонструє стабільне зростання цін.
Основними факторами, що впливають на цінову динаміку, є зниження врожайності в Європі та Австралії, високий попит з боку азійських імпортерів і обмежена пропозиція зерна на світових ринках, повідомляють аналітики сільськогосподарського кооперативу ПУСК, створеного в межах ВАР.
Вони прогнозують, що така тенденція триватиме щонайменше до кінця жовтня.
«На тлі кліматичних проблем і зниження врожаю в Європейському Союзі українська пшениця стає більш конкурентоспроможною, особливо для азійських країн. Наразі умовна ціна в портах наближається до 210 $/т, і є потенціал для зростання до 220 $/т», — зазначають аналітики.
Вагомим фактором зростання цін є також високі темпи експорту української пшениці.
«Експорт із України вже досягнув 900 тис. т, що свідчить про стабільний попит. Ринок працює «з коліс», без значних накопичень у портах, що підтримує стабільність цін», — пояснюють у ПУСК.
Додатково ціни підтримують новини з російського ринку.
«російські експортери домовилися про мінімальну ціну на свою пшеницю на рівні 250 $/т, що дає українському ринку можливості для зміцнення позицій, оскільки азійські імпортери шукають альтернативи в умовах дефіциту», — вважають експерти.
Ціна на продовольчу пшеницю також зростає на внутрішньому ринку України.
«Ціна на пшеницю 2-го класу вже перевищує 9700 грн/т, що робить внутрішній ринок більш привабливим для реалізації продукції. Обмежена пропозиція зерна стимулюватиме подальше зростання цін. Очікується, що ця тенденція триватиме до грудня – січня, коли ціни в портах можуть сягнути 230 $/т», — прогнозують аналітики ПУСК.

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Прогноз виробництва зернових і зернобобових культур в Україні у сезоні 2026/27 переглянуто у бік зростання — до 64,3 млн т.

Китай визначив ціль довести виробничий потенціал зерна до 725 млн т у межах п'ятирічного плану розвитку сільського господарства на 2026–2030 роки. Основний акцент зроблено на впровадженні сучасних технологій, модернізації агросектору та зміцненні продовольчої безпеки.

Українські аграрії цьогоріч зіткнулися з гострим дефіцитом обігових коштів через проблеми з морським експортом, низькі закупівельні ціни та накопичення перехідних залишків.

Уряд Молдови не планує запроваджувати обмеження на імпорт українського зерна, попри вимоги частини місцевих аграріїв. Наразі немає підстав для таких кроків, оскільки цього сезону українське зерно фактично не надходило на молдовський ринок.

Соя в Україні зберігає конкурентні переваги серед експортних культур завдяки високому попиту з боку переробників, гнучким можливостям логістики та невеликим експортним партіям. Крім того, у новому сезоні ринок має потенціал для подальшого зростання цін.

Подальше зниження цін на експортному ринку та майже повна зупинка експорту продовжували чинити тиск на ціни. Більшість борошномелів зазначали, що пропозицій якісної пшениці майже не надходило.

Державне зернове агентство Тунісу (ODC) законтрактувало близько 75 тис. т м’якої пшениці.

Дніпропетровська область разом з Одеською та Миколаївською — у трійці лідерів країни за зібраним зерном, проте аграрії скаржаться, що ціни на врожай немає.

Українські виробники на старті сезону працюватимуть в умовах найбільшої пропозиції кукурудзи за останні роки.

Ріпак нового врожаю на українському ринку зміцнює свої позиції. Обмежена пропозиція соняшнику спонукає заводи активно шукати альтернативну сировину, що і формує попит на ріпак урожаю-2026.