Колектив АТ «Одеський припортовий завод» (ОПЗ) звернувся до Президента України Володимира Зеленського, який у травні 2023 року дав доручення запустити підприємство.
Завод провів повний комплекс ремонтно-ревізійних робіт та підготовив основні потужності до пускових операцій. Станом на 1 серпня ОПЗ перебував у стані готовності до пускових операцій, говориться у зверненні.
«Запуск основних потужпостей АТ «ОПЗ» було заплановано на 7 серпня 2023 року… Однак Фондом державного майна України, як основним акціонером від імені держави, повністю проігноровано доручення вищого керівництва держави та прийнято рішення про недоцільність запуску основних потужностей АТ «ОПЗ», — зазначили на підприємстві.
Крім того, трудовий колектив усіх підрозділів заводу висловив єдину думку про необхідність запуску виробничих потужностей, попри ризики у період воєнного стану.
На ОПЗ підкреслили, що ФДМУ порушив низку основних законів України, заблокувавши запуск основних виробничих потужностей заводу.
Водночас рішення викликало резонанс у колективі, який іноді працював по 12 годин, щоб запустити потужності.
«Уже зараз спостерігається відтік висококваліфікованих працівників, які проходили спеціальне навчання та тривалий час працюють на АТ «ОПЗ». Тільки за 7 місяців 2023 року з заводу звільнилось 130 спеціалістів та професіоналів своєї справи, і тенденція звільнення збільшується», — зазначають на ОПЗ.
І додають, що завод із вересня 2021 року перебуває у стані простою, це негативно впливає на фізичний стан його унікального високовартісного обладнання та призводить до його суттєвих руйнацій (недотримання температурного режиму, вплив вологого морського повітря тощо).
«Простій основних виробничих потужностей АТ «ОПЗ» призведе до невідворотних процесів руйнації обладнання та втрати флагмана хімічної галузі України», — додали на підприємстві.
Наразі наглядова рада АТ «ОПЗ» скликає на 18 вересня 2023 року позачергові загальні збори акціонерів, під час яких знову буде обговорюватись це питання.
«Запуск основних потужностей АТ «ОПЗ» дасть можливість наповнення бюджету всіх рівнів регіону, збереження трудового колективу, модернізації виробничих потужностей, нарощення подальшого іміжду та інше», — підсумували на ОПЗ.

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

Фонд державного майна України (ФДМУ) 10 вересня проведе онлайн-аукціон із приватизації єдиного майнового комплексу ДП «Хлібна база №85» (м. Барвінкове, Харківська обл.).

Ситуація на світових ринках азотних добрив залишається динамічною: в Африці спостерігається стрімке зростання цін, проте в Україні — неочікуване зниження.

Після початку конфлікту на Близькому Сході та блокування судноплавства в Ормузькій протоці аналітики очікували серйозного дефіциту азотних добрив. Підстави для цього були очевидні, оскільки через регіон Перської затоки проходить значна частина світової торгівлі добривами, а до третини глобального експорту карбаміду прямо чи опосередковано залежить від цього маршруту. Фактично країни Аравійського півострова є маркетмейкерами на ринку азотних добрив.

Засідання аукціонної комісії з продажу об’єкта великої приватизації — державного пакета акцій статутного капіталу АТ «Сумихімпром» — визначило дату аукціону.

Кабінет Міністрів України затвердив умови приватизації «Одеського припортового заводу» (ОПЗ).

Фонд державного майна України (ФДМУ) виставив на приватизацію єдиний майновий комплекс державного підприємства «Котовський виноробний завод» в Одеській області.

Використання азотних добрив аграріями Черкащини скоротилося майже на 30%, порівняно з аналогічним періодом 2025 року. Це ставить під загрозу врожай зернових та олійних культур.

Процедура приватизації в Україні, яка вимагає нагляду за інвесторами з боку Фонду державного майна (ФДМУ), викликає чимало суперечок. Проте безконтрольне використання таких об’єктів має негативні наслідки для держави.

Рада Європейського Союзу тимчасово скасувала митні тарифи на низку ключових азотних добрив та сировини для їх виробництва, зокрема аміак і карбамід.

Європейський Союз планує тимчасово призупинити стандартні імпортні мита на аміак та карбамід, щоб компенсувати додаткові витрати, що виникли через механізм коригування вуглецевого кордону (CBAM).