ОПЗ планують знову виставити на продаж до кінця року
У ФДМУ пояснили, чому продаж ОПЗ агрокомпанії — погана ідея
30 червня 2026, 08:38 384
Процедура приватизації в Україні, яка вимагає нагляду за інвесторами з боку Фонду державного майна (ФДМУ), викликає чимало суперечок. Проте безконтрольне використання таких об’єктів має негативні наслідки для держави.
Про це заявив керівник ФДМУ Дмитро Наталуха в інтерв’ю «Главкому».
Доказом неоднозначності такого підходу він назвав ситуацію з «Одеським припортовим заводом».
«Коли минулого разу намагалися його виставити на приватизацію, одним із зацікавлених учасників торгівлі була одна велика, дуже спроможна і ресурсна аграрна компанія. Вона розглядала цей актив не стільки як виробництво аміаку і карбаміду, а радше як потенційний майданчик для перевалки агропродукції. Вони, здається, навіть не приховували, що не виключають, що знесуть там зайве, побудують «рукави», крани і склади — і буде такий невеличкий приватний порт суто для перевалки їхньої продукції на судна», — пояснив очільник ФДМУ.
Він зауважив, що хтось вважає це нормальним, оскільки нові власники заплатили гроші, то хай займаються там, чим завгодно, аби тільки на державі не висіли збитки.
«Але в економіці є така штука як екстерналії — неочевидні на сьогодні наслідки, які настають в довгостроковій перспективі. Ці наслідки бувають як позитивними, так і негативними. І от такий спосіб використання ОПЗ — це якраз негативна екстерналія. Максимум, що може відбутися за такого підходу в довгостроковій перспективі — це, напевно, збільшення обсягу перевалки за 5-10 років. Але не збільшиться кратно кількість робочих місць, сплачених податків, не з’явиться серйозна суміжна інфраструктура. Бо перевалка — низька за економічною складністю і висока за операційною автоматизацією діяльність», — додав Дмитро Наталуха.
Він вважає, що зберегти цільове призначення ОПЗ і бути зацікавленим в інвесторі, який розвиватиме саме виробництво карбаміду і аміаку, з довгострокового погляду набагато цікавіше. Це більш комплексна технологія, а значить — більше робочих місць, більше суміжних бізнесів: хтось виробляє паковання для цієї продукції, хтось забезпечує логістику тощо.
«Плюс війна в Ірані підвищує привабливість цього активу: 30% аміаку в світі постачалося через Ормузьку протоку з країн Перської затоки. Відповідно, зараз ціна на аміак просто злетіла в космос, і всі зовсім інакше подивилися на той самий ОПЗ. Якби минулого року завод продали під аграрних «перевальщиків», в України вже не було б шансу позмагатися на глобальному ринку аміаку», — резюмував він.
