Про це повідомляють у компанії і додають, що втілюють його спільно з науковцями. Викладачі Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка проводять дослідження впливу перехресного запилення на врожайність гібридів ріпаку, а Чернівецького університету ім. Юрія Федьковича — на врожайність соняшнику.
«Щоб відстежити ефект запилення на врожайність, поле розділяють на контрольні та дослідні ділянки. На дослідних рослини обмежують від доступу комах за допомогою «ізоляторів» — наметів з агроволокна розміром 1,67х1,67 м. Контрольні посіви перебувають у вільному для комах доступі. Окрім цього, частину цих посівів обприскують феромонами, які приваблюють комах, іншу ж — ні», — розповідають в компанії.

Попередньо науковці визначають морфологічні показники рослин — довжину стебла, площу листкової пластинки, кількість листків на стеблі, а також вміст редукованих цукрів у нектарі. Згодом, після завершення цвітіння, за певною формулою визначають власне структурні показники врожайності — масу тисячі насінин, кількість стручків на рослині, кількість насінин у стручку.
«Минулого року ми визначали олійність і вологість зерна ріпаку з допомогою лабораторії компанії «Контінентал» у с. Деренівка. За результатами торішнього дослідження у частини гібридів ці показники значно залежали від впливу комахозапилення. Ми й надалі працюємо, щоб отримати більш достовірні результати. Цього року проводимо польові дослідження над сімома гібридами ріпаку», — каже доцентка кафедри загальної біології та методики навчання природничих дисциплін хіміко-біологічного факультету ТНПУ ім. В. Гнатюка, кандидатка біологічних наук Галина Гуменюк.
Щоб забезпечити активне запилення, на поле вивозять вулики, які перебувають там весь період цвітіння. «Контінентал Фармерз Груп» співпрацює з пасічниками з Буковини та Тернопільщини. Так, на дослідне поле компанії, де посіяні гібриди ріпаку, 40 бджолосімей вивезли члени СОК «Увисла плюс». Увислівські пасічники до досліджень на полях «Контінентал» долучаються другий рік поспіль. Торік їхні бджоли працювали на соняшникових посівах, цього року — на ріпакових.
Дослідження впливу комахозапилення на врожайність ріпаку триватимуть і надалі. Аграрії поки що збирають інформацію, бо робити певні висновки ще зарано. Середню статистику з підвищення врожайності можна побачити мінімум за три роки. Про це свідчать дослідження соняшнику. За той час, що їх проводять, уже можна проаналізувати, які з гібридів краще відгукуються на запилення та дають прибавку врожайності до 30%. Відповідно до цих даних у компанії будуть формувати карту розташування таких гібридів у структурі посівів на наступний рік — їх сіятимуть ближче до населених пунктів, де є пасіки.
«Ми хочемо знати, які з гібридів піддаються комахам-запилювачам, адже бачимо, що не всі толерантні до них. Завдяки цьому в майбутньому можемо зрозуміти, як розміщувати їх на полях компанії. У нас є карта бджолярів, де бачимо розташування та насичення бджолами, — розповідає начальник відділу агрономічної експертизи «Контінентал Фармерз Груп» Олександр Деревянченко. — Гібриди, які, за результатами досліджень, чутливі до комахозапилення, будемо рекомендувати для висіву на площах компанії, розташованих у регіонах активного поширення пасічництва. Натомість гібриди з вищими ознаками до самозапилення сіятимемо на більш ізольованих масивах».
Цього року на дослідження «Контінентал Фармерз Груп» відгукнулися компанії-партнери, які займаються селекцією ріпаку, а саме: ТОВ «Заатбау Україна», ТОВ «Піонер Насіння Україна», ТОВ «Лімагрейн Україна», ТОВ «РАЖТ Семенс-Україна», ТОВ «Лемкен Україна». У перспективі аграрії планують залучати до досліджень й інших. У планах перевірити на чутливість до запилення усі гібриди ріпаку та соняшнику.

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Пасічники відмічають непоганий урожай меду цього року.

Науковці НУБіП України дослідили основні препарати та їхні діючі речовини (д.р.) і визначили, що під час євроінтеграції найбільшого впливу зазнають інсектициди, майже 57% яких доведеться зняти з обігу, фунгіцидів — 35,3%, гербіцидів — 35,5%, інших д.р. — майже 41%. Загалом забороні підлягають 40,2% д.р.

Світове виробництво кави залишається залежним від широкого використання пестицидів, значна частина яких заборонена в Європейському Союзі через ризики для здоров'я людини та довкілля.

Відомо, що бджоли допомагають підвищувати продуктивність культур і загалом покращують умови навколишнього середовища. Обліки у ФГ «Широкоступ», де облаштований спеціальний мікрозаказник, показали, що чисельність корисних комах за чотири роки збільшилася в 17 разів. Рівень запилення соняшнику в місцях, де були осередки диких рослин і мікрозаказник, виріс на 7–9%.

Після посилення критеріїв визначення критично важливих підприємств в аграрній сфері кількість компаній, які потенційно можуть претендувати на цей статус, може скоротитися майже на 44%.

Ціни на цукор знижуються, тому деякі аграрії зменшують виробництво цукрових буряків або ж узагалі відмовляються від культури.

У селі Богданівка Суботцівської громади на Кіровоградщині зафіксували масову загибель бджіл. За словами пасічників, після обробки горохового поля інсектицидом постраждали близько 800 бджолосімей, а також загинула корова.

Регіональні управління Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів нагадали аграріям, що до 1 березня необхідно подати плани-схеми розташування насінницьких посівів перехреснозапильних культур.

Запилення бджолами на ріпаку дає плюс 10-20% до урожайності, а на соняшнику — до 30%. Для ефективного запилення одного гектара посівів зазвичай достатньо 4 бджолосім’ї.

У Великій Британії стартувало пілотне дослідження, яке може суттєво змінити принципи вирощування фруктів у Європі. Проєкт із моніторингу запилення в реальному часі покаже, як інноваційні технології впливають на мікроклімат у тунелях, поведінку джмелів, а отже і на врожайність фруктів.