Страхова компанія «Провідна», якій 2023 року анулювали ліцензії, змінить назву і має намір розпочати діяльність у сільськогосподарській галузі.
Про це йдеться у повідомленні про позачергові загальні збори, розміщеному на сайті компанії.
Зокрема, акціонери мають ухвалити рішення щодо зміни назви компанії з «Провідна» на «Провагроінвест».
Також планується з КВЕДів товариства виключити страхування, натомість додати такі види діяльності, як вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів, ягід, горіхів, інших плодових дерев, розведення великої рогатої худоби, свиней, свійської птиці, післяурожайна діяльність, виробництво м'яса, перероблення та консервування фруктів і овочів, виробництво олії та тваринних жирів, перероблення молока, виробництво масла та сиру, виробництво кормів, торгівля зерном та тваринами тощо.
Як пише Liga.net, СК «Провідна» багато років була серед лідерів страхового ринку України. За рейтингом Insurance TOP, останніми роками — в першій двадцятці компаній за страховими преміями, а до того — стабільно в першій десятці, а інколи — у першій п'ятірці.

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026

Ринок воєнного страхування суден для проходу Чорного моря тестує ставки на рівні 0,6–1% вартості судна, тоді як ще минулого тижня вони становили 0,2–0,5%.

Агротехнологічна компанія «Сингента» спільно зі страховою компанією UNIQA з 1 жовтня 2026 року запустили програму страхування продукції «Сингента» від воєнних ризиків — «Покрова».

Спілка українських підприємців (СУП) виступає проти підвищення податків для фінансування механізму страхування та компенсації воєнних ризиків.

Joint War Committee (JWC) розширив перелік районів підвищеного воєнного ризику майже на всю акваторію Чорного моря. Нові умови планують застосовувати з 19 вересня.

Україна і безпосередньо український агросектор виглядають великими для Євросоюзу, але Україна може принести багато чого хорошого в ЄС.

Уряд розробляє механізм формування спеціального фонду для компенсації збитків бізнесу із цільовим обсягом близько $3-4 млрд.

Лісові смуги суттєво поліпшують мікрокліматичні показники у зоні впливу (30 висот), а саме — підвищення вологості ґрунту на 15-25%, зменшення випаровування вологи на 10-15%, підвищення коефіцієнту транспірації культур, запобігають вітровій ерозії ґрунтів, що в інтегральному плані підвищує врожайність сільгоспкультур на 10-25% порівняно з незахищеними територіями.

У червні та липні поточного року Україна відкрила 1 і 6 кластери ЄС («Основи процесу вступу до ЄС» і «Зовнішні відносини»), 2-5 кластери відкриються впродовж найближчих місяців, юридично для цього немає жодних перепон. Наразі у ЄС міркують над певними політичними аспектами, зокрема, є два чинники: стандарти виробництва (це вимоги щодо безпечності продукції та інші, які впливають на виробництво) та власне сільськогосподарська політика (бюджет на субсидії).

Питання власності лісових смуг в Україні не впорядковане. Більшість із них знаходиться в комунальній власності селищних рад, але вони можуть передавати їх на баланс або надавати в оренду аграріям.
.png)
Підприємство «Мрія» на Київщині з 2007 року працює за технологією No-Till — не використовує плуги, культиватори, дискові борони, а просто сіє культури в необроблений ґрунт і збирає непогані врожаї.