Президент Єгипту Абдель Фаттах Ас-Сісі офіційно запустив масштабний аграрний проєкт «Нова Дельта», який передбачає вирощування пшениці та інших культур на землях, відвойованих у пустелі.
«Нова Дельта» є найбільшим проєктом із рекультивації земель в історії країни, пише The National News.
Зазначається, що площа нових угідь сягне 2,2 млн федданів, або близько 924 тис. га. Так, Єгипет збільшить загальну площу оброблюваних земель приблизно на 15%, зосередившись на вирощуванні пшениці, кукурудзи, овочів, а також експортних культур — оливок та інжиру.
Загальний обсяг інвестицій у проєкт уже досяг 800 млрд єгипетських фунтів (понад $15 млрд). Кошти спрямували на підготовку земель, будівництво зерносховищ, промислових зон та нових доріг, які з’єднають пустельні території з долиною Нілу та портами країни. Влада також очікує, що реалізація проєкту дозволить створити понад два мільйони робочих місць.
Ключовим елементом проєкту «Нова Дельта» стала масштабна система водопостачання, яку в Єгипті вже називають «штучною річкою». Вода з дренажних каналів західної частини дельти Нілу надходить на очисний комплекс Ель Хамам на узбережжі Середземного моря, де щодня очищується до 7,5 млн кубометрів води. Після цього її транспортують 170-кілометровим каналом через 13 насосних станцій у пустельні райони.
Єгипетська влада вважає проєкт стратегічною відповіддю на загрози продовольчій безпеці, які посилилися після пандемії COVID-19 і війни в Україні та Ірані. Водночас екологи та правозахисники висловлюють занепокоєння через високу енергоємність системи, великі державні витрати та концентрацію контролю над проєктом у структурах, пов’язаних із військовими.

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Україна обговорює з Туреччиною, Індією та Єгиптом можливість відновлення безпечного судноплавства в Чорному морі для експорту аграрної продукції. Серед пропозицій — гарантувати безпеку суден під прапорами цих країн, які заходили б як в українські, так і в російські порти.

В Україні реалізують проєкт RIVERS, який передбачає комплексне відновлення водогосподарської інфраструктури Нижнього Дунаю, зокрема розчищення водосховищ Катлабух і Китай, відновлення Кілійського та Кислицького рукавів, модернізацію шлюзів, каналів, насосних станцій та зрошувальних систем.

У Державному аграрному реєстрі (ДАР) сьогодні, 12 жовтня, розпочалося приймання заявок на отримання фінансової підтримки за напрямом «Державна підтримка сільськогосподарських товаровиробників, які використовують меліоровані землі, та організацій водокористувачів».

Кабінет Міністрів України встановив чіткі правила для списання об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, що перебувають у державній власності.

Фрахтові ставки на перевезення костерами з українських дунайських портів зросли через збільшення часу очікування проходження Сулінського каналу. Після закриття через негоду 26 вересня канал відновив роботу 3 жовтня, однак наразі лише для суден, що прямують на вихід.

Україна та Світовий банк переходять до практичної реалізації проєктів із відновлення зрошення.

Україна через окупацію та бойові дії має доступ лише до 253 із 370 зрошувальних систем.

Єгипет диверсифікує імпорт пшениці та збільшує закупівлі у Франції, Болгарії та Румунії на тлі перебоїв із постачаннями з України та росії.

Обмежена пропозиція тоннажу дозволяє судновласникам утримувати високі ставки на перевезення українського зерна.

Єгипет може найближчими місяцями збільшити імпорт кукурудзи зі США та інших країн Америки, щоб компенсувати перебої з постачанням з України й забезпечити потреби птахівничої галузі.