Повномасштабний напад росії на Україну в лютому 2022 року призвів до різкого зростання цін на пшеницю та кукурудзу, хоча це зростання було нижчим, ніж початкові прогнози.
Як пише «Вокс Україна» з посиланням на дослідження Goyal & Steinbach (2023), ф’ючерсні ринки гостро відреагували на російсько-українську війну. Наприклад, ціни на ф’ючерси на пшеницю та кукурудзу виросли відповідно на 35% та 16% порівняно з теоретичними рівнями після російського вторгнення в Україну до моменту створення «шляхів солідарності» з ЄС у травні 2022 року.
«Однак це спостережуване зростання цін є значно нижчим за прогнози на початку конфлікту. Світова організація торгівлі (СОТ) прогнозувала потенційне швидке зростання цін на пшеницю до 85% 2022 року», — зауважують експерти.
Дослідники нагадали, що у травні 2022 року ЄС створив «шляхи солідарності» для вирішення проблеми перевезення сільськогосподарських товарів на експорт. Згодом, за посередництва ООН та Туреччини, було започатковано Чорноморську зернову ініціативу з метою відновлення перевезення сільськогосподарської продукції із заблокованих чорноморських портів.
Застосовуючи методи дослідження подій, Goyal & Steinbach (2023) виявили, що ціни на ф’ючерси на сільськогосподарську продукцію зросли на 16% вище теоретичних протягом перших дев’яти тижнів після повномасштабного російського вторгнення. Однак ціни почали знижуватися після початку роботи «шляхів солідарності» ЄС, що свідчить про позитивну реакцію ринку на покращення маршрутів транспортування агропродукції. Всупереч очікуванням, Чорноморська зернова ініціатива мало вплинула на спричинену збройним конфліктом ринкову невизначеність — після її запровадження ф’ючерсні ціни залишилися незмінними.
Аналізуючи різні сільськогосподарські товари, Goyal & Steinbach (2023) виявили, що ф’ючерси на пшеницю більш чутливо реагували на війну, аніж ф’ючерси на кукурудзу, що свідчить про очікування повного припинення російських та українських перевезень через чорноморські порти (загальний обсяг транспортованої морем пшениці є вищим, ніж кукурудзи).
«Крім того, схоже, що «ефекту зараження» для сільськогосподарських товарів, які не зазнали безпосереднього впливу бойових дій, немає, — ф’ючерсні ціни на соєві боби майже не змінилися.
Отримані дані ставлять під сумнів поширений наратив про те, що Чорноморська зернова ініціатива мала вирішальне значення для зниження цін на сільськогосподарську продукцію. Натомість наше дослідження підкреслює важливість врахування більш широких ринкових та геополітичних чинників під час оцінювання впливу конфліктів на ринки агропродукції», — додають фахівці.
Дослідження також надає розуміння динаміки реакції ринків сільськогосподарської продукції на російсько-українську війну та відповідні торговельні ініціативи, наголошуючи на необхідності для розробників політики та учасників ринку зважати на різні фактори для розуміння поведінки ринку під час війни.
Нарешті, отримані висновки свідчать про те, що міжнародна співпраця та координація зіграли ключову роль у зниженні цін на сільськогосподарські ф’ючерси, підсумували дослідники.

UCAB FOOTBALL CUP 2026. Літні ігри

Кермо, поле і TikTok: як 18-річна студентка працює трактористкою

Молочне господарство на Вінниччині утримує майже 10 тисяч голів ВРХ

Верховна Рада України ухвалила у першому читанні законопроєкт про використання права земельного сервітуту для військових потреб.

Аграрні підприємства Дніпропетровської області зазнають значних фінансових втрат попри високі показники врожайності та лідерство регіону за обсягами збору зернових.

Президент Володимир Зеленський підписав указ, яким увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України щодо застосування санкцій проти осіб і компаній, причетних до незаконного вивезення українського зерна, і суден, які в цьому задіяні.

Вартість логістики та обмежені експортні маршрути залишаються головними чинниками, які формуватимуть ситуацію на українському зерновому ринку найближчими місяцями. Вони визначатимуть внутрішні ціни значно більше, ніж обсяги врожаю.

За поточного темпу обмеженого експорту без портів Великої Одеси фактично в листопаді Україна матиме дефіцит внутрішніх потужностей для зберігання зерна, який може становити від 8 до 11 млн т.

Залізничний транзитний коридор через Молдову здатний забезпечити транспортування 4,5 млн т зерна на рік.

Державне зернове агентство Тунісу (ODC) законтрактувало близько 75 тис. т м’якої пшениці.

Ліквідність на ринку української кукурудзи сповільнюється: трейдери не готові підіймати ціни попри брак пропозиції.

Ворожі безпілотники протягом вечора 28 травня та ночі атакували три іноземні торговельні судна, що рухалися коридором у Чорному морі.