Німецькі виробники добрив зупиняють свою роботу через дешеві добрива з росії.
Про це пише Bild.
Зазначається, що німецькі фермери продовжують користуватися російськими добривами, експорт яких не потрапляє під санкції, введені західними країнами. Для німецьких виробників добрив відмова від дешевого російського газу стала великою проблемою: ціна на газ зросла до 40%, а вартість вироблених добрив у деяких випадках — до 150%.
Поки газомістке виробництво азотних і аміачних добрив поступово стає нерентабельним у Німеччині, імпорт російських добрив у ЄС зростає високими темпами: торік він збільшився вп'ятеро. Це пояснюється тим, що ціна газу становить чотири п'ятих усіх витрат на виробництво аміаку.
«Уся промисловість із виробництва добрив у Німеччині працює з великими збитками. Якщо Німеччина не хоче фінансувати війну, розв'язану росією, і тому відмовляється від російського газу, то постає питання, чому імпорт російського газу у вигляді сечовини та аміаку в Німеччину останніми місяцями зміг зрости?» — дивується в інтерв'ю виданню міністр економіки та сільського господарства землі Саксонія-Анхальт Свен Шульце.
Хімічний гігант BASF раніше вже оголосив про закриття свого аміачного заводу в Людвігсгафені, тепер вагається ще один виробник — азотний завод SKW Piesteritz.
Таким чином санкційна політика ЄС поставила під загрозу цілу галузь. При цьому росії, яка вийшла із зернової угоди в середині минулого місяця, все одно дозволено поставляти добрива в Німеччину та інші європейські країни.
«Німецькі та європейські виробничі майданчики будуть змушені закритися або, принаймні, значно скоротити виробництво, оскільки росії буде дозволено безперешкодно наповнювати ринок дешевими добривами», — каже він.

CraftUP Ukraine. Фіналісти захистили бізнес-проєкти та отримали гранти

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

Україна за вісім місяців 2026 року імпортувала 26,9 тис. т свинини — у 1,8 раза більше, ніж за аналогічний період минулого року. Вартість імпорту зросла у 1,7 раза — до $65,1 млн.

Ситуація на світових ринках азотних добрив залишається динамічною: в Африці спостерігається стрімке зростання цін, проте в Україні — неочікуване зниження.

Новинкою на EuroTier 2026 стане нова виставкова зона для молочної промисловості, де будуть представлені інновації та рішення для всього ланцюжка створення вартості молочної продукції — EuroTier Milky Way.

Світовий ринок добрив завершує серпень без єдиного цінового тренду.

Україна у січні-липні 2026 року імпортувала тракторів на суму $507,5 млн, що на 2% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Німеччина, один із великих європейських споживачів сої для кормової промисловості, посилює вимоги до простежуваності та підтвердження походження імпортної сировини.

Після початку конфлікту на Близькому Сході та блокування судноплавства в Ормузькій протоці аналітики очікували серйозного дефіциту азотних добрив. Підстави для цього були очевидні, оскільки через регіон Перської затоки проходить значна частина світової торгівлі добривами, а до третини глобального експорту карбаміду прямо чи опосередковано залежить від цього маршруту. Фактично країни Аравійського півострова є маркетмейкерами на ринку азотних добрив.

Використання азотних добрив аграріями Черкащини скоротилося майже на 30%, порівняно з аналогічним періодом 2025 року. Це ставить під загрозу врожай зернових та олійних культур.

Зроcтання цінового спреду на карбамід фіксують на українському ринку.

Ціни на азотні добрива різко впали з рекордних максимумів, досягнутих під час війни в Ірані, ще до того, як судна почали вільно курсувати через Ормузьку протоку.