Німецькі виробники добрив зупиняють свою роботу через дешеві добрива з росії.
Про це пише Bild.
Зазначається, що німецькі фермери продовжують користуватися російськими добривами, експорт яких не потрапляє під санкції, введені західними країнами. Для німецьких виробників добрив відмова від дешевого російського газу стала великою проблемою: ціна на газ зросла до 40%, а вартість вироблених добрив у деяких випадках — до 150%.
Поки газомістке виробництво азотних і аміачних добрив поступово стає нерентабельним у Німеччині, імпорт російських добрив у ЄС зростає високими темпами: торік він збільшився вп'ятеро. Це пояснюється тим, що ціна газу становить чотири п'ятих усіх витрат на виробництво аміаку.
«Уся промисловість із виробництва добрив у Німеччині працює з великими збитками. Якщо Німеччина не хоче фінансувати війну, розв'язану росією, і тому відмовляється від російського газу, то постає питання, чому імпорт російського газу у вигляді сечовини та аміаку в Німеччину останніми місяцями зміг зрости?» — дивується в інтерв'ю виданню міністр економіки та сільського господарства землі Саксонія-Анхальт Свен Шульце.
Хімічний гігант BASF раніше вже оголосив про закриття свого аміачного заводу в Людвігсгафені, тепер вагається ще один виробник — азотний завод SKW Piesteritz.
Таким чином санкційна політика ЄС поставила під загрозу цілу галузь. При цьому росії, яка вийшла із зернової угоди в середині минулого місяця, все одно дозволено поставляти добрива в Німеччину та інші європейські країни.
«Німецькі та європейські виробничі майданчики будуть змушені закритися або, принаймні, значно скоротити виробництво, оскільки росії буде дозволено безперешкодно наповнювати ринок дешевими добривами», — каже він.

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Від льону до готової продукції: фермери на Миколаївщині розвивають власну переробку

На Полтавщині школярів навчають керувати трактором за допомогою VR-тренажерів

Урожай полуниці відкритого ґрунту в Німеччині 2026 року став найменшим за 31 рік.

Після початку конфлікту на Близькому Сході та блокування судноплавства в Ормузькій протоці аналітики очікували серйозного дефіциту азотних добрив. Підстави для цього були очевидні, оскільки через регіон Перської затоки проходить значна частина світової торгівлі добривами, а до третини глобального експорту карбаміду прямо чи опосередковано залежить від цього маршруту. Фактично країни Аравійського півострова є маркетмейкерами на ринку азотних добрив.

Потужні буревії, що пройшли 14 липня в регіоні Нюрнберга та Верхнього Пфальцу (Баварія, Німеччина), завдали значних збитків овочівникам. За попередніми оцінками, стихія пошкодила близько 400 га посівів, а окремі господарства втратили до 90% урожаю.

Польща та Німеччина сперечаються стосовно того, чи підвид домашньої гуски, який Варшава хоче захистити правилами про захищене географічне найменування, заслуговує на такий статус.

Земля Бранденбург (Німеччина) з 2028 року втратить близько €85 млн фінансування ЄС, якщо Європейська комісія в односторонньому порядку реалізує свої плани щодо скорочення аграрних компенсаційних виплат.

Використання азотних добрив аграріями Черкащини скоротилося майже на 30%, порівняно з аналогічним періодом 2025 року. Це ставить під загрозу врожай зернових та олійних культур.

Зроcтання цінового спреду на карбамід фіксують на українському ринку.

Ціни на азотні добрива різко впали з рекордних максимумів, досягнутих під час війни в Ірані, ще до того, як судна почали вільно курсувати через Ормузьку протоку.

Партія карбаміду вперше за останні 7 років була відвантажена через порт Чорноморськ для міжнародних покупців у країнах Середземноморського регіону.

Ринок пшениці та кукурудзи входить у найбільш турбулентний період за останні тридцять років. Попередні кризи — світова продовольча криза 2007–2008 рр., перебої у постачанні 2010 р., посуха в США 2012 р. — були переважно однофакторними: шок урожаю, стрибок нафти або короткострокова фінансова паніка. Сьогодні на світовий зерновий ринок одночасно тиснуть щонайменше вісім структурних факторів.