Ціни на азотні добрива різко зросли на ринку Європи у січні 2025 року.
Фермери готуються до збільшення затрат, пише Agrarheute.
Ціни на природний газ у Європі з весни минулого року зросли майже на 50%, а спотові ціни на природний газ на хабі TTF нещодавно сягали максимуму за 12 місяців — понад 50 євро/МВт-год. Це призвело до від'ємної маржі виробників азотних добрив, оскільки ціни на газ мають вирішальне значення. На природний газ зазвичай припадає 60-80% виробничих витрат.
До цього додається вкрай слабкий євро, через що імпорт добрив значно подорожчає.
Подальший розвиток європейського ринку азоту багато в чому залежить від динаміки світових і європейських цін на карбамід, зазначають трейдери.
Крім того, незадовго до початку року ринок карбаміду отримав сильний поштовх через закупівлю Індією 1,5 млн т.
Єгипет, важливий іноземний постачальник на європейський ринок, на початку січня продавав свій карбамід по 418 $/т. Це приблизно на 30 $/т більше, ніж два тижні тому, і приблизно на 60 $/т більше, ніж у листопаді. В експортних портах Близького Сходу ціни на карбамід на початку січня становили 373 $/т, майже на $30 вище, ніж наприкінці грудня.
Трейдери пояснюють частину зростання цін перебоями у виробництві добрив у Ірані. Це також безпосередньо впливає на ціни в Північній Африці та на світовому ринку. Туреччина, один із головних клієнтів Ірану, потім переорієнтувала свої закупівлі на інших постачальників, переважно розташованих у Північній Африці, що також підвищило ціни для імпортерів із Західної Європи.
Навесні 2025 року багато аналітиків очікують високого попиту, спричиненого трейдерами та фермерами, які все частіше відкладають закупівлі, щоб зберегти обігові кошти. Низька купівельна активність призвела до того, що запаси добрив у фермерів значно менші, ніж у попередні роки.
Фахівці вважають, що висока активність покупців навесні може дати європейським виробникам добрив можливість для подальшого підвищення цін.

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

росія намагається наростити експорт свого зерна через порти країн Балтії, й цьому слід завадити.

Бразилія обійшла Канаду та стала третім найбільшим експортером свинини у світі, поступаючись лише Європейському Союзу та США.

Класичний страховий ринок не здатний самостійно покрити втрати українських підприємств під час війни через масштаб руйнувань, тому для їх компенсації потрібне залучення державних коштів і допомога міжнародних партнерів.

Компанія МХП вивозить частину м'ясної продукції на зберігання до Європи.

Україна у 2025 році стала найбільшим покупцем мінеральних добрив із Польщі.

Ситуація на світових ринках азотних добрив залишається динамічною: в Африці спостерігається стрімке зростання цін, проте в Україні — неочікуване зниження.

Група компаній «Агрейн» завдяки диференційованому внесенню добрив змогла вдвічі скоротити їх використання без втрати врожайності.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Після початку конфлікту на Близькому Сході та блокування судноплавства в Ормузькій протоці аналітики очікували серйозного дефіциту азотних добрив. Підстави для цього були очевидні, оскільки через регіон Перської затоки проходить значна частина світової торгівлі добривами, а до третини глобального експорту карбаміду прямо чи опосередковано залежить від цього маршруту. Фактично країни Аравійського півострова є маркетмейкерами на ринку азотних добрив.

Використання азотних добрив аграріями Черкащини скоротилося майже на 30%, порівняно з аналогічним періодом 2025 року. Це ставить під загрозу врожай зернових та олійних культур.