У Верховній Раді України 2 травня було зареєстровано законопроєкт про електронні аграрні розписки (№9266).
Про це говориться у повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».
«Поява такого законопроєкту пов’язана з тим, що хоч сільське господарство продовжує бути рушієм економіки України, однак одним із стримуючих факторів для повної реалізації аграрного потенціалу є відсутність фінансових ресурсів, зокрема доступних кредитів. Обмежене банківське кредитування, а також нестача обігових коштів ставить сільськогосподарських виробників у скрутне становище», — пояснюють експерти.
Водночас електронні аграрні розписки дозволять спростити доступ до фінансових та товарних ресурсів сільськогосподарських товаровиробників. Цей інструмент надасть можливість використовувати переваги ринків капіталу, депозитарної системи України, забезпечити залучення коштів у сільське господарство з іноземних ринків.
«Електронні аграрні розписки будуть діяти паралельно діючій системі аграрних розписок, яка вже показала свою ефективність. Але електронний формат дозволить забезпечити їх оформлення без нотаріусів за допомогою депозитаріїв. Відповідно оформлення таких розписок має коштувати дешевше та бути зручнішим», — пояснюють в асоціації.
Крім цього, аграрії не будуть обмежені у виборі більш прийнятного для них інструменту: традиційні паперові аграрні розписки чи електронні.
УКАБ вважає пріоритетним для агрогалузі законопроєкт №9266 та закликає народних депутатів якнайшвидше розглянути та підтримати його у профільному комітеті й далі у сесійній залі ВРУ.

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Глобальна криза людського капіталу вимагає від бізнесу усвідомленої стратегії інтеграції штучного інтелекту, а не просто його базового використання.

В Україні станом на 9 вересня 2026 року озимими культурами засіяно 747,9 тис. га, або 11,8% прогнозованих площ.

Площі озимих культур під урожай 2027 року, найімовірніше, будуть меншими, ніж під час посівної кампанії 2026 року. За несприятливого сценарію скорочення може сягнути до 1,0 млн га.

Український агросектор нині стикається з кризами зберігання, ліквідності та логістики через блокаду Чорного моря. Держава працює над мінімізацією їхніх наслідків і готує додаткові заходи підтримки.

Ще десять років тому фермер ухвалював рішення на основі досвіду. Він «відчував» поле, орієнтувався на прикмети, повторював те, що робив минулого сезону. Сьогодні я бачу іншу картину: аграрії дедалі більше орієнтуються не на досвід, а на дані — супутникові знімки, показники ґрунтових сенсорів, прогнози штучного інтелекту.

Український агробізнес довгий час розвивався завдяки кільком сильним перевагам: доступній землі, трудовому ресурсу та вигідному розташуванню на перетині міжнародних ринків збуту. Саме ці фактори багато років забезпечували динамічне зростання галузі.

Єдину державну платформу сільськогосподарських знань та інновацій AKIS (Agricultural Knowledge and Innovation System) запущено в Україні.

Фінансова підтримка від банків і програм, які вони пропонують, дає змогу аграріям не лише стабільно працювати, виконувати зобов’язання, експортувати та переробляти всередині країни мільйони тонн зерна, а й залишатися фінансово ефективними, розвиватися та використовувати інновації в усіх сегментах виробництва.

Kernel отримав першу в Україні товарну аграрну ноту.

Пілотна видача першої аграрної ноти відбулася 6 березня 2025 року в Україні.