Державі та українським сільгоспвиробникам важливо разом формувати політику розвитку агросектору, щоб вона відповідала реальним потребам і викликам. Спільно напрацьовувати рішення, щоб згодом впроваджувати їх в українське законодавство.
Про це заявив т.в.о. міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький під час Всеукраїнського аграрного форуму, повідомляє пресслужба Мінагрополітики.
«У всіх областях України, зокрема, в прифронтових, які я нещодавно відвідав, — Миколаївській, Херсонській, Запорізькій, Донецькій, Харківській та Чернігівській — скрізь є впевненість, що ворог нас не здолає, що ми продовжимо далі працювати. Але необхідна комунікація з бізнесом щодо подальшої підтримки аграріїв з боку держави», — зазначив Тарас Висоцький.
За його словами, розробляються програми підтримки аграріїв, чиї підприємства залишилися на тимчасово окупованих територіях. Вже зареєстровано законопроект №11180-1 «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо кредитування на період дії воєнного стану», який передбачає заморожування виплати заборгованості за кредитами для аграріїв, що змушені були виїхали через окупацію.
Тарас Висоцький розповів, що державні органи влади постійно працюють над підтримкою аграріїв у всіх областях. Особлива увага до оновлення програми «Доступні кредити 5-7-9%», щоб аграрії мали більший доступ до пільгового кредитування для розвитку виробництва. Він додав, що Кіровоградська область — одна з лідерів з використання таких кредитів. З початку року 767 підприємств отримали 2,55 млрд грн. Це друге місце після Київської області.
Виконуючий обов’язки підкреслив, що важливе завдання Мінагрополітики — адаптація агросектору до норм та стандартів ЄС у процесі євроінтеграції, щоб у майбутньому розширити напрямки експорту української агропродукції на ринок ЄС. Зокрема, мати стабільний доступ до експорту біометану та біоетанолу в ЄС. За словами Тараса Висоцького, це напрям, який може активно розвиватися і має велике значення для енергетичної та воєнної безпеки України.
Також необхідно зберегти вільний доступ органічної продукції на ринки ЄС. Ще один напрям — нарощування потенціалу постачання до ЄС усіх видів продукції тваринництва, зокрема переробленої. Крім того, перспективна галузь для збільшення експорту до ЄС — цукрова.

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026

Перевізники відмовляються везти товари групи 1-24 згідно з УКТЗЕД (продукція сільського господарства, тваринництва та харчової промисловості), адже це для них дорого та довго. Оптимізація процесів перетину кордону з Польщею та спрощені умови для транзиту могли би полегшити ситуацію.

АТ «ОТП БАНК» залишається лідером банківського сегмента ринку аграрних розписок в Україні й активно долучається до розвитку нового цифрового інструменту фінансування агросектору — аграрних нот.

Компанія «Ерідон» відзначає 33-річчя та представляє нові банківські партнерські програми для українських агровиробників. Програми передбачають фінансування придбання добрив, насіння та засобів захисту рослин зі ставкою 0,01% у пільговий період.

Сьогодні український фермер опинився між двома сильними тисками. З одного боку — дорожчають пальне, логістика, ремонт техніки, насіння, добрива та засоби захисту рослин. З іншого — під час збирання врожаю закупівельні ціни на зерно часто знижуються.

Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) пропонує запровадити 10-річний перехідний період для адаптації українського агросектору до вимог ЄС, відлік якого розпочинатиметься з моменту вступу України до об'єднання.

Аграрії через дефіцит ліквідності дедалі частіше звертаються до банків за кредитами під заставу зерна, однак вимоги до його зберігання ускладнюють доступ до такого фінансування.

Масштабна загибель посівів сільгоспкультур торік на Херсонщині спричинила фінансові проблеми, які зараз можуть вплинути на отримання державної допомоги за втрачений врожай.

Компанія «НІБУЛОН» планує 2026 року відвантажити на експорт 3,5 млн т, збільшивши частку до 7–8%.