Думки

В Україні слід реформувати систему ПДВ в агропромисловому комплексі, однак підійти до цього потрібно з урахуванням ланцюгів виробництва і переробки сільгосппродукції.

Урожайність — це міра того, чи правильно все зроблено у ході виробничого процесу.

Експортні зусилля ФАО та ЄБРР з орієнтацією на Південно-Східну Азію дали фантастичний результат для українських виробників плодоовочевої продукції, які вже сьогодні налагодили системні поставки до Сінгапуру, що відкриває вітчизняним експортерам доступ до ринків усього світу.

Сьогодні будь-який регіон світу є потенційним споживачем української агропродукції. Тому Міністерство аграрної політики та продовольства має сформувати та надати дорожні карти доступу до ринків та захистити вітчизняного експортера.

В Україні останнім часом актуалізувалося питання професійно-технічної освіти. На ринку праці не вистачає кваліфікованих робітників, при цьому ПТУ не можуть набрати достатньої кількості студентів, щоб наповнити цей ринок.

Щорічно Україна витрачає на імпорт природних енергетичних ресурсів понад $11 млрд. При цьому біоенергетика здатна замінити майже половину використовуваного газу, вугілля і нафтопродуктів, значно заощадивши бюджет країни.

Близько 85% українських фермерів не страхують урожай. Причиною цього стала недостатня поінформованість у питанні необхідності страхування та в деталях процесу страхування. З чого і витікає недовіра аграріїв до даного фінансового інструменту.

На аграрних підприємствах «Епіцентр К» зібрано більше півмільйона тонн кукурудзи. Врожайність за трьома основними культурами — пшеницею, соняшником і кукурудзою — в 1,5-1,6 рази вище, ніж у середньому по країні. Вирощуючи товарну продукцію, ми одночасно сконцентрували зусилля на якісних складових рослинництва і на розвитку перспективних бізнес-напрямків.

21121:Воєнний стан: Мінагропрод назвав можливі ризики для агросектору

Європейський ринок може бути втрачений для українського ріпаку й істотно обмежений для української кукурудзи. Україна може втратити близько 70-80% експорту ріпаку.

Ризики дефолту різко скоротилися на фоні очікувань продовження співпраці України з МВФ і нещодавнього розміщення $2 млрд українських суверенних єврооблігацій.

В Україні вкрай неефективно використовується потенціал молочної галузі. Обсяги виробництва молока можуть бути збільшені до 30 млн т.

Клімат і водні ресурси України дозволяють вирощувати рис на площі понад 100 тис. га замість нинішніх 13 тис. га.

Занепокоєння українських політиків щодо власників сільгоспземель, які можуть все втратити після зняття мораторію, неактуальне. Нинішні пайовики чудово знають свої права.

Відповідно до вимог Технічного регламенту щодо правил маркування харчових продуктів, виробник має можливість не зазначати всі інгредієнти в складі свого продукту на маркуванні.

Насіннєва компанія «КВС-УКРАЇНА» вже третій рік поспіль підтримує Всеукраїнський конкурс «Краща аграрна практика». Цього року «КВС-УКРАЇНА» надасть можливість одному з учасників конкурсу пройти практику в компанії, а студенти, які посядуть 1-5-е місця, отримають фірмові подарунки.

Українська органічна продукція вже завоювала європейські ринки, але поки що більше сировиною. Тому далі на цьому ринку є шанс рухатися ланцюжком доданої вартості та інвестувати у технології та інноваційні рішення у виробництві продукції.

Рішення українських судів, що дозволяють розпоряджатися землею, на підставі ЄСПЛ можуть вилитися в появу нових тіньових схем.

Українські виробники ще з побоюванням ставляться до біржі, незважаючи на її головну перевагу — швидкий ринковий доступ до товару або продавця.

Уже третій рік поспіль уряд закладає до державного бюджету нечувано великі, за українськими мірками, суми на державну підтримку аграріїв. Але до виробників доходить лише мала частина коштів.