Через високу рентабельність за вирощування рису беруться рибгоспи

Про це заявив директор Інституту рису НААН України Володимир Дудченко.

Він зауважив, що загальний рівень внутрішнього виробництва рису забезпечує лише 35% потреб на ринку України — отже, зараз цей ринок є імпортозалежним.

«Рис в Україні вирощується в Херсонській і Одеській областях. Також на сьогодні вже є зацікавленість у культивації цієї культури на Полтавщині та Дніпропетровщині. Кліматичні зміни в країні на ринок рису певного впливу не мають. Усе визначається технологією. Рис можливо вирощувати лише на спеціальних зрошувальних системах інженерного типу, більшість з яких були побудовані раніше. На звичайному полі цю культуру виростити дуже складно, хіба що за умов наявності крапельного зрошування, а це дороге задоволення», — пояснив він.

Загалом на сьогодні в Україні нараховується 30 тис. га рисових зрошувальних систем, але рис останніми роками висівається на площі близько 13 тис. га, а при відновленні таких систем, особливо в Одеській області, можна збільшити площі під культурою ще на 2 тис. га. Ну і дещо додасться за рахунок крапельного зрошення. А загальні кліматичні умови і водні ресурси України дозволяють вирощувати рис на площі понад 100 тис. га, додав науковець. 

Зараз внутрішнє виробництво складає до 70 тис. т сирцю — отриманий врожай частково йде на насіння, а решта переробляється. Причому в Україні дуже помітна проблема дефіциту насіннєвого фонду, вважає Дудченко. Історично склалося тяжіння рисівників до насіння краснодарської селекції: російські сорти, навіть офіційно не зареєстровані, часто завозили в Україну. Але останні чотири роки, за його словами, цього не відбувається, тобто посіви вже дійшли до третьої-четвертої репродукції, через що й знижується врожайність.

Хоча ціна на крупу останнім часом впала з 18 грн/кг на початку року до 14,5 грн/кг, але рентабельність все одно досить висока.

«Рентабельність вирощування рису в останні роки складає, як правило, 100%. І рисівники, розпещені такими добрими показниками, якщо отримують рентабельність менше 100%, заявляють, що наступного року рис не сіятимуть. На сьогодні собівартість рису-сирцю, в залежності від врожайності, коливається в межах від 4 до 5 тис. грн/т. При переробці вихід на крупу складає близько 62-65%, отже собівартість рисової крупи є на рівні 8-8,5 грн/кг. При ціні реалізації близько 14 грн/кг, її рентабельність знаходиться в межах 75%», — пояснив Дудченко.

Він також зауважив, що цього року декілька рибгоспів вирішили спробувати себе у вирощуванні рису.

«У нинішньому році на території колишнього «Полтаварибгоспу» в Глобинському районі Полтавської області під рис було виділено 27 га інфраструктури ставків, які за своєю структурою подібні до рисових чеків. Засіяли таким чином чотири незариблені ставки. Врожайність становить близько 5,5 т/га. І якщо власники цих ставків вирішать продовжувати роботу, то зможуть виділити під рис сумарно до 6 тис. га площ», — додав він.

Є ще пару районів Дніпропетровської області з подібними рибгоспами, які бажають поширити наявний досвід з вирощування рису. За рахунок цих площ можливе зростання площі валового збору рису в Україні.

«У цьому році такий спосіб вирощування випробувано вперше. Для посіву використали ранній сорт рису: хотіли зрозуміти, чи встигне він дозріти. І переконалися, що, за умови висівання на межі квітня-травня, визріватимуть навіть і середньостиглі сорти, а врожайність можна отримувати на рівні 7-8 т/га», — уточнив науковець.

AgroPortal.ua за матеріалами «Агроінсайдер»