Марія Махновець

Українські органічні продукти активно купують країни ЄС, наших виробників з радістю чекають на міжнародних виставках, але при цьому в Україні збільшення кількості операторів та зростання площ насаджень випереджають за темпами розвитку ринок споживання. В чому ж криється такий парадокс: в бідності українців, небажанні споживати здорову їжу чи недопрацюванні виробників?

Експортерам органічної продукції не варто зосереджувати свою увагу тільки на країнах ЄС, а слід позиціонувати себе як гравців глобального ринку органіки. Варто досліджувати нові ринки збуту, такі як США та Канада, Китай та Японія, Арабські Емірати, Саудівська Аравія, Сінгапур та Малайзія та ін. для продукції з доданою вартістю.

В 2018 році, за даними Європейської системи TRACES, країни ЄС імпортували 3.256.666 тонн органічної агропродовольчої продукції. Географія імпорту органічної сільськогосподарської продукції до ЄС досить широка, і Україна входить до п’ятірки головних постачальників.

Українським виробникам органіки треба дивитися на нові ринки збуту. Зокрема, на північні країни: Данію, Швецію, Норвегію.

Українська органічна продукція вже завоювала європейські ринки, але поки що більше сировиною. Тому далі на цьому ринку є шанс рухатися ланцюжком доданої вартості та інвестувати у технології та інноваційні рішення у виробництві продукції.