грунти

Для успішного вирощування озимої пшениці важливо мати дружні сходи. Це можливо завдяки двом ключовим чинникам: необхідний запас вологи у грунті, якісно оброблений ґрунт для оптимальних умов посіву.

Нове дослідження показало, що просекко може зникнути через зміну клімату. За словами вчених, виноградники на схилах гір, де вирощують виноград, з якого роблять ігристий напій, найбільше схильні до ризику деградації ґрунту і посухи.

Моніторинг ґрунтів та агрохімічну паспортизацію земель сільськогосподарського призначення проводять на Буковині.

Проблема охорони та раціонального використання земельних ресурсів і насамперед земель сільськогосподарського призначення набуває особливої гостроти в умовах воєнного стану.

Сотні гектарів української землі мають значні забруднення в результаті ведення бойових дій агресора на території нашої держави. Ще частина площі втрачена для агровиробництва через руйнування Каховської ГЕС. Експерти не приховують: процес відновлення буде повільним. Спочатку розмінування, потім — проведення повноцінного обстеження, надання рекомендацій та консультації з аграріями.

Землі, які затоплені, потребують повної агроекологічної оцінки стану ґрунтів, але після того, як зійде вода.

Програма USAID Агро оголосила конкурс на розробку рекомендацій з добування та використання мулу для поліпшення стану сільськогосподарських угідь та відновлення земель, пошкоджених під час воєнних дій.

Першочергова потреба в розмінуванні на Харківщині — 270 тис. га. 570 тис. га — загальна потреба в розмінуванні та обстеженні. Близько 300 тис. га — це той потенційно небезпечний навіть для обстеження масив території, який зараз є. Цифра буде збільшуватися, адже ще 72 тис. га — в окупації.

Обстріли, замінування та розбудова фортифікаційних споруд руйнує українські сільгоспугіддя та породжує нові виклики для аграрного сектору. Поки війна триває, важко оцінити пошкодження у масштабі і тим паче підрахувати завдані збитки, проте вже сьогодні є можливість досліджувати деокуповані території, щоб знаходити найкращі рішення для відновлення.

Ґрунтовий покрив України має переважно чорноземний характер — серед земель сільськогосподарського призначення частка чорноземів та близьких до них чорноземоподібних ґрунтів становить 71%. До них належать власне чорноземи — опідзолені, типові, звичайні, південні, а також близькі до них за особливостями акумуляції органічного вуглецю — лучно-чорноземні, лучні, темно-каштанові та темно-сірі опідзолені ґрунти. Частка українських чорноземів серед європейських становить 30%, світових — 9%.

Безпосередніми наслідками збройної агресії росії є неконтрольовані зміни геохімічного складу ґрунтів у зонах бойових дій. За природних умов вміст мікроелементів і важких металів у ґрунтах зазвичай збільшується вглиб за профілем, оскільки їх основним джерелом є саме ґрунтотворні породи.

При Одеському державному аграрному університеті працює Музей ґрунтів, якому немає аналогів у всьому світі. Родючий чорнозем з усіх куточків України — унікальний скарб агросектору.

Ще рік тому для більшості аграріїв проведення аналізу ґрунту лежало в основі ефективного виробництва. Нині ситуація змінилася: у сільгоспвиробників кожна гривня на рахунку, і їх більше цікавить, як отримати заплановані 7-8 тонн з мінімальними витратами, а не збільшення врожайності. Тому навіть найнеобхідніші послуги поставлені на паузу.

російська агресія за 11 місяців війни завдала збитків довкіллю України на суму понад 1,74 трлн грн.

Сума шкоди українському довкіллю від збройної агресії росії становить понад $46 млрд, і Україна вимагатиме компенсації цих збитків від рф.

Війна наносить ґрунтам України шкоду, яка матиме довготривалий характер. Велика територія земель буде непридатною для використання в сільському господарстві через величезну кількість вирв, тонн металобрухту і канцерогенного сміття, забруднення важкими металами та хімічними речовинами. Але є рішення, які можуть якщо не врятувати ситуацію, то принаймні зменшити удар.

У відділенні землеробства, меліорації та механізації вченими ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського» сформовано карту впливу воєнних дій на ґрунтовий покрив України.

Норвезький стартап Desert Control винайшов метод боротьби з опустелюванням. Після обприскування піску рідкою наноглиною він перетворюється на ґрунт.

Одна справа оцінити збитки, чи навіть отримати певну грошову компенсацію. Але інша справа — відновити землі, екосистеми, господарювання та загалом економіку громади чи регіону. Якими можуть бути підходи до відновлення земель після завданої війною шкоди?

З 2014 року в Україні від воєнних дій постраждало близько 150-180 тис. км², що становить 25-30% усієї території. І окрім населених пунктів, пошкоджено також землі сільгосппризначення, площа яких за приблизними підрахунками становить 25 тис. км².