грунти

У Києві 4-5 лютого відбудеться головна агрономічна подія року — Всеукраїнський практичний форум «ДЕНЬ АГРОНОМА: економіка врожаю».

У Канаді, Америці та Бразилії фермери отримують компенсацію за використання біовугілля, оскільки це сприяє зменшенню емісії СО2, — від 100 до 200 доларів залежно від якості вуглецю. Технологію використання біочару вже освоюють і в Україні.

Земельний банк холдингу «ТАС Агро» складає 80 тис. га, розташований у п’яти областях із різними кліматичними зонами. У кластерах компанії визначили зони достатнього і недостатнього зволоження, відмовилися від оранки, оскільки вона спричиняє повітряні та водні ерозії.

Кліматичні зміни, війна, застосування монокультур — це далеко не повний список негативних факторів, що впливають на українські ґрунти. Аграрії почали шукати технології та рішення, які б допомогли оздоровити поля, вирішити питання з впливом зміни клімату на виробництво і забезпечити ефективність.

Потенціал родючості ґрунтів в Україні реалізується всього на 60-70%, і основна причина — дефіцит вологи й деградація ґрунтів.

Ситуація, пов’язана із забрудненням ґрунтів та замінованими землями на прифронтових територіях, на жаль, має особливість та потребує досвіду роботи з ними.

Фермерське господарство «Стоянов А.А.» стало пілотною платформою для запровадження унікальної японської технології «нанобульбашок».

У 2024-му році Всесвітній день ґрунту (World Soil Day 2024) та його кампанія «Турбота про ґрунти: вимірювання, моніторинг, управління» (Caring for Soils: Measure, Monitor, Manage) мають на меті поліпшити обізнаність про вирішальну роль ґрунтів для продовольчої безпеки, захисту клімату та сталого розвитку.

18% аграрних площ України недоступні для використання через окупацію ворогом. Водночас шкода ґрунтам від війни складає понад 1 трлн грн. Такі дані наводять Міністерство аграрної політики та продовольства та Міністерство захисту довкілля й природних ресурсів.

Міністерство економіки очолило робочу групу зі створення системи аналізу ґрунтів, що зазнали впливу бойових дій, та розробки рекомендацій для фермерів, які на таких землях працюють.

Під час щорічної зустрічі виробників біоконтролю ABIM (м. Базель, Швейцарія) біотехнологічна компанія BTU та японська корпорація Harada Corporation підписали меморандум про співпрацю за напрямом відновлення та збереження родючості ґрунтів із використанням ґрунтоощадних технологій.

Частина родючих земель України через забруднення в результаті війни буде непридатною для обробітку довгий час.

Наразі в полях активно кипить робота, адже настала пора, коли аграріям потрібно одночасно виконувати дві надважливі операції: збирати пізні культури та готуватися до сівби озимих. І робити все необхідно максимально вчасно, адже в цій справі навіть затримка на день може негативно вплинути на врожай.

Міжнародна науково-дослідницька сільськогосподарська компанія Corteva Agriscience провела перевірку стану ґрунтів у постраждалих від війни регіонах країни.

Проведення агрохімічного обстеження ґрунтів з подальшою видачею агрохімічного паспорта в межах державного замовлення заплановано 2024 року на території 4 районів Львівської області — Дрогобицького, Жовківського, Золочівського та Жидачівського.

На правобережжі Херсонщини десята частина земель сільськогосподарського призначення навіть після повного розмінування буде непридатною для цільового використання певний час.

Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 23 липня 2024 року №848 «Про затвердження Порядку проведення моніторингу земель і ґрунтів».

У Сумській, Чернігівській, Київській, Миколаївській та Херсонській областях на початку червня 2024 року спільною українсько-британською командою науковців відібрано понад 300 зразків ґрунту з ділянок, що зазнали ураження внаслідок воєнних дій, для подальших лабораторних вимірювань концентрації потенційно токсичних мікроелементів.

Рішення для відновлення ґрунтів, розроблене українськими науковцями, увійшло до четвірки фіналістів міжнародного конкурсу інновацій SID-US 2024.