Події

На Вінниччині у межах польового заходу «УКАБ Агротехнології 2024» провідні українські та міжнародні виробники агротехніки демонструватимуть різноманітні сільськогосподарські агрегати, з яких 14 одиниць техніки ще ніколи раніше не брали участь в українських демопоказах.

Запилення бджолами дає плюс 10-20% до урожайності на ріпаку та до 30% — на соняшнику. Водночас пасічники мають кращий медозбір, якщо поля захищені від шкідників. І аграрії, і бджолярі розуміють вигоди від взаємодії, шукають спільну мову та шляхи вдосконалення співпраці.

Нещодавно відбулися три міжнародні події, вкрай важливі для майбутнього нашої країни: G7, де було прийнято історичне рішення про надання Україні $50 млрд протягом наступних двох років, Саміт відновлення у Берліні, а також Саміт з питань миру в Швейцарії.

Підхід сільгоспвиробників до вибору техніки з роками змінюється, і сьогодні вони приймають рішення про купівлю переважно лише після демопоказу, де можна побачити агрегат у роботі, оцінити його ефективність та можливості.

З 18 травня 2024 року набрав чинності Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», який передбачає зміни в законодавстві щодо бронювання військовозобов'язаних. Проте досі незрозумілі нові правила та критерії бронювання працівників, що для аграрної сфери є вкрай важливо.

Одним із головних складників великоднього кошика українців є яйця. AgroPortal.ua поцікавився у виробників, чи відчувався підвищений попит на цей продукт напередодні свята, та як це вплинуло на ціну.

Примхи погоди додали клопоту виробникам полуниці, адже в певних регіонах ранні сорти вже квітують.

В Україні у розпалі посівна кампанія. Відтак збільшується попит з боку аграріїв на дизельне пальне, що є одним із чинників його здорожчання, хоча і не основним.

Хто буде сіяти, а потім збирати врожай, знову сіяти і збирати? Так говорять аграрії, коли йдеться про нові умови мобілізації. І хоча агросектор — серед критичних галузей функціонування економіки країни, проблем від цього не менше.

Українське зерно, яке польські фермери висипали прямо на асфальт, стало гострим питанням дискусій для української спільноти. Оскільки у країні, де йде війна, зібране зерно — це не лише праця, а й самопожертва українських фермерів.

Європейська комісія запропонувала ще на рік продовжити призупинення імпортних квот і мит для українського експорту до ЄС, але із запобіжниками для агропродукції.

Після надання права купувати землі сільськогосподарського призначення юридичним особам та збільшення мінімально дозволених площ «в одних руках» на вітчизняному ринку сільгоспземель відбудеться ціла низка змін.

Другий етап земельної реформи розпочався з новим 2024 роком: ринок відкрився для юридичних осіб, а також громадяни отримали право набувати у власність до 10 тис. га землі.

Нова генерація людей інша, неподібна до своїх попередників, інколи ще незрозуміла, але це ті, хто творить майбутнє вже сьогодні. AgroPortal.ua за підтримки партнерів опублікував список «АГРОГЕНЕРАЦІЯ 2023», до якого увійшли агропідприємці (ті, хто започаткував власну справу або продовжує сімейний бізнес) та наймані працівники в агрокомпаніях, які досягли керівних посад середнього або вищого рівня, віком до 35 років.

Високий рівень рентабельності 2021 року створив ресурси для стійкості агробізнесу в 2022-му. Проте поточного року ситуація погіршилася, і одним із головних викликів стала дорога логістика.

Цьогоріч на міжнародній виставці Agritechnica 2023 у Німеччині Україна вперше була представлена Національним павільйоном, де техніку та обладнання продемонстрували для аграріїв відразу 18 компаній. Цінність такого заходу полягала не лише в представленні виробників, а, скоріше, в демонстрації всьому світу, що українське сільгоспмашинобудування, попри війну в країні та всі складнощі, продовжує працювати, виводити на ринки нові лінійки продуктів і здійснювати експортні постачання на міжнародні ринки.

Попри те, що в Україні другий рік триває повномасштабна війна, аграрії в надзвичайно складних економічних умовах продовжують сіяти та збирати врожаї. На середину листопада зібрано майже 74 млн т сільгоспкультур і посіяно 5,7 млн га озимих.

Цьогорічна міжнародна продовольча виставка Anuga (Кельн, Німеччина) відбулася під гаслом «Скуштуй майбутнє». З-поміж майже 8 тисяч експонентів з 118 країн була представлена й Україна — у заході взяла участь 71 вітчизняна компанія. Це були як відомі торговельні марки, як-от Galychyna, Bob Snail, Ukroliya, Olis, так і нові бренди, які лише починають завойовувати іноземні ринки.

Крафтова продукція все частіше потрапляє до споживчих кошиків. І це не дивно, адже в українців з’являється потреба у пізнанні продукції, яку вони споживають, та історій тих, хто її виготовляє.

Український агропродовольчий сектор однозначно чекають складні часи, оскільки з початку війни кількість депозитів на емісійних рахунках суттєво збільшилась.