Зерновий сезон позитивно вплинув на загальний показник експорту України

Як повідомив заступник міністра економіки — торговий представник України Тарас Качка у Facebook, фізичний обсяг експорту в липні на 0,6% менший, ніж у червні.

«Головна причина — сезонна перезмінка в аграрних культурах, які експортуються. Обсяги експортованої кукурудзи і далі меншають — 1,56 млн т, на 44,4% менше, ніж у червні, й у 2,5 раза менше, ніж у піковому квітні, коли ми експортували 4,1 млн т кукурудзи.

Натомість маємо збільшення експорту пшениці та ріпаку. Пшениці ми експортували 1,58 млн т, на 44% більше, ніж у червні. І майже в два рази більше, ніж у липні минулого року. Тоді ми експортували 823 тис. т. Українські виробники також експортували 277 тис. т ріпаку, що на 13,5% більше, ніж у липні минулого року», — уточнив Тарас Качка. 

Також, за його даними, відроджується експорт ячменю, постачання якого склали у липні 580 тис. т — майже у два рази більше, ніж у липні минулого року.

Тарас Качка підкреслив, що навіть у секторі, який сприймають суто сировинним, завжди є можливість виробляти товари з більшою ціною і більшою доданою вартістю.

«У металургії не обійшлося без рекордів — 219 тис. т напівфабрикатів із заліза (7207). Це найкращий показник за часи війни, +83% до червня», — уточнив заступник міністра. 

За видами транспорту експортовано: 

• морським — 6,25 млн т (-0,4% до червня);
• залізничним — 2,609 млн т (-3%);
• автомобільним — 825 тис. т (+5,5%).

«Географічний розподіл експорту зберігається. $1,67 млрд (56%) припадає на ЄС, серед держав якого лідерами із купівлі українського є Польща ($358 млн), Іспанія ($190 млн), Німеччина ($178 млн), Нідерланди ($147 млн) та Італія ($136 млн)», — додав Тарас Качка.

Експорт до Китаю поменшав на 3,1%, але й далі найбільший з-поміж інших (не ЄС) країн світу — $175 млн. Експорт до Єгипту зріс у липні до червня на 17,5% — до $143 млн, до Туреччини — на 32,7%, до $134 млн, Індії — на 137%, до $89 млн.

У топ-10 (не ЄС) адресатів експорту — Республіка Молдова ($87 млн), Ліван ($44 млн), Алжир ($39,5 млн), США ($39,2 млн), Ізраїль ($39 млн), Індонезія ($38,5 млн).

«Щодо імпорту, то він склав у липні $5,3 млрд. На додаток до традиційних палива ($604 млн), автомобілів ($306 млн), лікарських засобів ($156 млн), БПЛА ($101 млн) маємо такі значні статті імпорту як комплексні добрива ($102 млн) і електроенергія ($120 млн)», — підсумував Тарас Качка.